КОМОРБІДНІСТЬ АВТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ ТА ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.2.02Ключові слова:
хвороба Паркінсона, автоімунний тиреоїдит, антитиреоїдні антитіла, гормони щитоподібної залозиАнотація
Огляд результатів клінічних досліджень виявив значний зв’язок тиреопатології з підвищеним ризиком хвороби Паркінсона (ХП). Актуальним питанням на тепер є конкретизація впливу тиреоїдних гормонів і автоімунних порушень у хворих на ХП.
Мета роботи - встановити частоту автоімунної тиреоїдної патології у хворих на ХП.
Матеріали та методи. У 45 пацієнтів віком 50-7- років із діагнозом ХП різного ступеня важкості проведено УЗД щитоподібної залози (ЩЗ), оцінено тиреоїдний статус (рівні тиреотропного гормону (ТТГ) та вільного тироксину (Т4в)), а також показники антитиреооїдних антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліна (АТТПО, АТТГ) та стимулюючих антитіл до рецепторів ТТГ (АТрТТГ) як показники стану гуморального антитиреоїдного імунітету.
Результати. Наявність автоімунної патології ЩЗ виявлена у 31 хворого на ХП (68,8 %). Найбільша кількість пацієнтів із АІТ спостерігалась на тлі тремтливої форми ХП (91,3%)%), на другому місці хворі на акінетико-ригідно-тремтливу форму (84,62%), третє місце – хворі на акінетико-ригідну форму (11,11%). За станом гормонального статусу у 25,8 % випадків був еутиреоз, у 54,8 % - гіпотиреоз, у 19,35% - гіпертиреоз. За даними УЗД ЩЗ в усіх випадках мала місце гетерогенність структури та потовщення капсули, що є ознаками АІТ.
Висновки. Пацієнти з автоімунною дисфункцією щитоподібної залози мають підвищений ризик розвитку хвороби Паркінсона. Наявність антитиреоїдних антитіл має асоціативний зв’язок із нейрон-дегенеративними розладами у т.ч. з хворобою Паркінсона.
Посилання
1. Marino BLB, de Souza LR, Sousa KPA, et al. Mini Rev Med Chem 2020;20(9): 754-767. http://doi.org/10.2174/1389557519666191104110908.
De Virgilio A, Greco A, Fabbrini G, et al. Autoimmun Rev 2016;15(10): 1005-1011. http://doi.org/10.1016/j.autrev.2016.07.022.
Karaban' IM, Karasevych HB. Zhurn Nevrol im. BM. Man'kovs'kogo 2020;8(3/4): 63-72.
Moskovko SP, et al. НейроNEWS 2017;1: 48-50.
Karaban' IM, Bezrukov VV, Golovchenko JuI, Cymbaljuk VI. НейроNEWS 2017;10(93): 50-68.
Starovojtova GO, et al. Mizhnar Nevrol Zhurn 2016;3: 161-162.
Váradi C. Biology (Basel) 2020;9(5): 103. http://doi.org/10.3390/biology9050103.
Chairta PP, Hadjisavvas A, Georgiou AN, et al. Genes (Basel) 2021;12(8): 1278. http://doi.org/10.3390/genes12081278
Anwar A, Saleem S, Akhtar A, et al. Cureus 2019;11(8): e5409. http://doi.org/10.7759/cureus.5409
Braun D, Schweizer U. Vitam Horm 2018;106: 19-44. http://doi.org/10.1016/bs.vh.2017.04.005.
Tan Y, Gao L, Yin Q, et al. Int J Neurosci 2021;131(4): 346-356. http://doi.org/10.1080/00207454.2020.1744595.
Kim JH, Lee HS, Ahn JH, et al. J Parkinson's Dis 2021;11: 211-220. http://doi.org/10.3233/JPD-202265
Lee E-H, Kim S-M, Kim C-H, et al. Sci Rep 2019;9: 13659. http://doi.org/10.1038/s41598-019-49876-6.
Mohammadi S, Dolatshahi M, Rahmani F. J Endocrinol Invest 2021;44: 1-13. http://doi.org/10.1007/s40618-020-01314-5.
Charoenngam N, Rittiphairoj T, Ponvilawan B, Prasongdee K. Front Endocrinol (Lausanne) 2022;13: 863281. http://doi.org/10.3389/fendo.2022.863281
Shydlovs'kyj VO, Pan'kiv VI, Sydorchuk LP, et al. Avtoimunnyj tyreoi'dyt u novij real'nosti (intrygujuchy hvoroba cherez stolittja pislja pershogo opysu), Ternopil', 2021: 278 p.
Stepien BK, Huttner WB. Front Endocrinol 2019;10. http://doi.org/10.3389/fendo.2019.00209
Figueroa PBS, Ferreira AFF, Britto LR, et al. Metab Brain Dis 2021;36: 1523-1543. http://doi.org/10.1007/s11011-021-00760-1
Feldman AZ, Shrestha RT, Hennessey JV. Endocrinol Metab Clin North Am 2013;42: 453-476. http://doi.org/10.1016/j.ecl.2013.05.005.
Joy Mathew C, Jose MT, Elshaikh AO, et al. Cureus 2020;12: e10603. http://doi.org/10.7759/cureus.10603
Chen SF, Yang YC, Hsu CY, Shen YC. Parkinsonism Related Disord 2020;74: 28-32. http://doi.org/10.1016/j.parkreldis.2020.04.001
Lin SR, Chen SF, Yang YC, et al. Endocr Connect 2021;10: 13-20. http://doi.org/10.1530/EC-20-0554 16.
Ehm G, Kim HJ, Jeon B. Tremor Other Hyperkinetic Mov 2017;7: 505. http://doi.org/10.5334/tohm.364
Мatheoud D, Sugiura A, Bellemare-Pelletier A, et al. Cell 2016;166(2): 314-327. http://doi.org/10.1016/j.cell.2016.05.039.
Cho YY, Kim B, Shin DW, et al. Brain Commun 2022;4(1). http://doi.org/10.1093/braincomms/fcac014
Хu J, Zhao C, Liu Y, et al. Clin Exp Immunol 2022;208(3): 372-379. http://doi.org/10.1093/cei/uxac044
Napolitano F, D'Angelo L, de Girolamo P, et al. Neurosci 2018;384: 419-428. http://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2018.05.027.
Chaker L, Razvi S, Bensenor IM, et al. Nat Rev Dis Primers 2022;8: 30. http://doi.org/10.1038/s41572-022-00357-7
Hoehn MM, Yahr MD. Neurology 1967;17: 427-442.
Schneider SA, Tschaidse L, Reisch N. Mov Dis Clin Pract 2023;10: 360-368. http://doi.org/10.1002/mdc3.13656
Bayram T, Bayram D, Yüksel GA, Tireli H. Haydarpasa Numune Med J 2023;63(3): 252-257. http://doi.org/10.14744/hnhj.2022.68889
ISSN 
ISSN 
