РОЛЬ НЕЙРОМЕДІАТОРІВ У ФОРМУВАННІ КОГНІТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІПЕРТИРЕОЗІ В РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ

Анотація

Актуальність. Одним із провідних індикаторів дії на організм стресорних факторів є рівень тиреоїдних гормонів. Відома роль тиреоїдних гормонів у формуванні вищої адаптаційної реакції ЦНС надає дослідженням механізму формування когнітивної функції при гіпертиреоїдизмі за умов емоційного навантаження суттєвого значення, зокрема у ранньому онтогенезі, коли потреба в даних гормонах зростає.

Мета роботи – розкрити нейромедіаторний механізм формування когнітивної функції при гіпертиреозі та емоційному навантаженні в ранньому онтогенезі у щурів для подальшого пошуку можливостей корекції порушень психосимптомокомплексу пацієнтів молодшого віку.

Матеріали та методи. Експерименти були проведені на 32 білих безпородних щурах віком 30-40 діб, вагою 40-60 г, які були розподілені на дві групи: «експериментальний гіпертиреоз» та «контроль». Гіпертиреоз створювали шляхом введення з їжею L-тироксину. В подальшому тварини кожної з двох груп піддавалися хронічному емоційному навантаженню – перебуванню у відкритому водному просторі 3 хвилини при температурі 21°C (5 сеансів по 1 щодобово). Поведінку щурів досліджували у водному лабіринті Морріса та піднесеному хрестоподібному лабіринті. Хроматографічно визначали вміст нейромедіаторних сполук (гліцин, ГАМК, глутамат) і серотоніну в тканинах кори головного мозку і гіпокампу. Математична обробка включала розрахунки середніх арифметичних значень, стандартних відхилень, критерій Стьюдента та кореляційний аналіз Пірсона.

Результати. За умов експериментального гіпертиреозу у ювенільних щурів спостерігалося порушення поведінки, яке супроводжувалося зменшенням вмісту серотоніну в гіпокампі на 32% та підвищенням рівня ГАМК в корі великих півкуль на 39%. Хронічне емоційне навантаження на фоні експериментального гіпертиреозу викликало у ювенільних щурів формування депресивноподібного стану та порушення просторового навчання, що супроводжувалось підвищенням вмісту ГАМК в корі на 40% та зменшенням рівня гліцину в корі на 23% і в гіпокампі на 40% відносно тварин без модельної патології щитоподібної залози.

Висновки. За умов експериментального гіпертиреозу у ювенільних щурів спостерігалося порушення поведінки, яке супроводжувалося зменшенням вмісту серотоніну в гіпокампі та підвищенням рівня ГАМК в корі великих півкуль. Дослідження спонтанної поведінки ювенільних щурів з експериментальним гіпертиреозом та хронічним емоційним навантаженням виявило значне посилення орієнтовно-дослідницької активності, тривожності та емоційності, що свідчить про розвиток депресивноподібного стану та, як наслідок, погіршення просторової пам’яті. Дані порушення поведінки та когнітивний дефіцит супроводжувалися дисбалансом нейромедіаторів, а саме, збільшенням вмісту ГАМК в корі та зменшенням гліцину в корі і гіпокампі експериментальних тварин.