ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТИРЕОДИСФУНКЦІЇ

Автор(и)

  • Демченко О. М. Дніпровський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9065-0538
  • Родинський О. Г. Дніпровський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8011-6104
  • Козлова Ю. В. Дніпровський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1918-2946
  • Козлов С. В. Дніпровський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7619-4302
  • Родинська Г. О. Дніпровський державний медичний університет, Україна
  • Тітов Г. І. Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини, Україна https://orcid.org/0000-0002-5460-0728

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.12

Ключові слова:

експериментальний гіпер-/гіпотиреоз, тривожність, набута та вроджена поведінка, ГАМК, серотонін, глутамат, гліцин

Анотація

Тиреоїдна дисфункція супроводжується розладами психоемоційного статусу організму. Патогенез цих розладів потребує поглибленого дослідження. Мета роботи – дослідження нейромедіаторного механізму когнітивної активності молодих щурів за умов тиреоїдної дисфункції, що може бути основою розробки методів корекції психоемоційного компоненту даних патологій.

Матеріали і методи. Поведінкову активність досліджували в піднесеному хрестоподібному лабіринті і тесті Полсорта; формування просторової пам’яті вивчали у водному лабіринті Морріса та у 8-променевому харчовому лабіринті. Вміст гліцину, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), глутамату, серотоніну у неокортексі і гіпокампі визначали хроматографічно.

Результати. За умов експериментального гіпертиреозу у молодих щурів вияв­лено підвищення кількості переходів у світлі рукави лабіринту на 88 %, а тривалості знаходження в них у 2,3 рази, а також прискорення появи першої рухової активності в тесті Полсорта на 21 %. Зменшення тривожності й оптимізація просторової пам’яті щурів супроводжувалися суттєвим підвищенням вмісту ГАМК у неокортексі (51 %), глутамату в гіпокампі (25 %) і серотоніну в корі та гіпокампі (25–33 %). Установлено, що за умов експериментального гіпотиреозу формується депресивноподібний стан, що віддзеркалено у значному підвищенні у 4.2 рази тривалості перших завмирань, а також часу появи рухової активності в тесті Полсорта на 32 %. Анксіогенний ефект супроводжується подовженням (22 %) латентного періоду захисної реакції в лабіринті Морріса. Когнітивний і поведінковий дефіцит характеризувався відсутністю накопичення ГАМК за підвищеного рівня серотоніну в неокортексі (37 %), а також суттєвим зростанням вмісту глутамату в гіпокампі (43 %).

Висновки. Підвищення вмісту ГАМК на фоні збільшення вмісту глутамату в гіпокампі при гіпертиреозі забезпечує анксіолітичний ефект і підтримку мнестичної активності щурів, а надмірне зростання вмісту глутамату в гіпокампі на тлі підвищення вмісту серотоніну в неокортексі за відсутності накопичення ГАМК при гіпотиреозі викликає екзайтотоксичний ефект і супроводжується формуванням депресивноподібного стану та погіршенням просторової пам’яті.

Посилання

Dwyer JB, Aftab A, Radhakrishnan R, et al. Am J Psychiatry 2020;177(8): 686-705. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2020.19080848.

Pelúcio L, Nardi AE, Ornelas AC, Levitan M. J Depression Anxiety 2016;5(3): 1-7. https://doi.org/10.4172/2167-1044.1000241

Chaalal A, Poirier R, Blum D, et al. Mol Neurobiol 2019;56(1): 722-735. https://doi.org/10.1007/s12035-018-1111-z

Stepien BK, Huttner WB. Front Endocrinol (Lausanne) 2019;10: 209. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00209

Bavarsad K, Hosseini M, Hadjzadeh M, Sahebkar A. J Cell Physiol 2019;234(9): 14633-14640. https://doi.org/10.1002/jcp.28198

Fischer S, Ehlert U. Depress Anxiety 2018;35(1): 98-110. https://doi.org/10.1002/da.22692

Zhong S, Chen G, Zhao L, et al. Neuroendocrinology 2019;108(3): 232-243. https://doi.org/10.1159/000497182

Umezu T, Kita T, Morita M. Toxicol Rep 2019;6: 1031-1039. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2019.10.005

Schiera G, Di Liegro CM, Di Liegro I. Cancers 2021;13: 2693. https://doi.org/10.3390/cancers13112693

Calissendorff J, Falhammar H. Medicina (Kaunas) 2020;56(1): 40. https://doi.org/10.3390/medicina56010040

Lucia F, Pacheco-Torres J, González-Granero S, et al. Front Neuroanat 2018;12. https://doi.org/10.3389/fnana.2018.00031

Voronkov AV, Shabanova NB, Pozdnyakov DI, et al. Sovremen Probl Nauki i Obrazovaniya 2017;(5): 28-35.

Kochkin NV, Kulikov VA, Zavyalov EL, et al. Vavilov J Genet Breeding 2015;19(4): 388-393. https://doi.org/10.18699/vj15.049.

Chekman IS, Bielenichev ІF, Nahorna ОO, Garchakova NO. Doklinichne vyvchennja specyfichnoi' aktyvnosti potencijnyh likars'kyh zasobiv pervynnoi' ta vtorynnoi' nejroprotekcii', Kyiv, 2016: 80 p.

Kokunin VA. Ukr Bioсhem J 1975;47(6): 776-791.

Rodyns'kyj OG, Bogdanova OO. Zagal'na Patologija ta Patologichna Fiziologija 2012;1: 35-42.

Musaev AT, Kisebayev ZS, Alishev OK, et al. Mezhdunar Zhurn Prikladnyh i Fundam Issled 2017;1(1): 52-57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-15

Як цитувати

Демченко, О., Родинський, О., Козлова, Ю., Козлов, С., Родинська, Г., & Тітов, Г. (2022). ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТИРЕОДИСФУНКЦІЇ. Проблеми ендокринної патології, 79(1), 85–92. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.12

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.