НЕЙРОМЕДІАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ЮВЕНІЛЬНИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕМОЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ПРИ ГІПОТИРЕОЗІ

Анотація

З урахуванням того, що тиреоїдні гормони задіяні у формуванні когнітивних функцій та визначають сприятливий перебіг стрес-станів, то вивчення механізмів формування адаптивної захисної реакції за умов емоційного навантаження при гіпотиреозі в ранньому онтогенезі набуває актуального значення.

Мета. Дослідити зміни вмісту нейромедіаторних амінокислот і серотоніну в корі та гіпокампі ювенільних щурів за умов емоційного навантаження при гіпотиреозі в процесі формування захисної поведінки.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на 32 безпородних щурах масою 40-60 г, віком 30-40 діб, які були розподілені на експериментальну (емоційне навантаження при експериментальному гіпотиреозі) та контрольну (емоційне навантаження) групи. Захисну поведінку вивчали у піднесеному хрестоподібному лабіринті та водному лабіринті Морріса. Експериментальну модель гіпотиреозу створювали введенням Мерказолілу («Здоров’я», Україна) в дозі 10 мг/кг з їжею. Хронічне емоційне навантаження моделювали розміщенням щурів у відкритому водному просторі на 5 хвилин впродовж 5 діб, гостре – одноразовим розміщенням впродовж 5 хв у замкненому просторі 1 м×1 м. Тестування проводили після створення моделі гіпотиреозу, хронічного та гострого емоційного навантаження. Вміст нейромедіаторних амінокислот (ГАМК, гліцин, глутамат) і серотоніну в корі та гіпокампі визначали методом тонкошарової хроматографії з подальшим спектрофотометричним аналізом. Статистична обробка включала розрахунки середніх арифметичних значень, стандартних відхилень, t-критерій Ст’юдента, а також кореляційний аналіз Пірсона.

Результати. Емоційне навантаження на фоні гіпотиреозу супроводжувалося анксіолітичним ефектом: кількість переходів у світлі рукави зросла на 98% (p˂0,05) при хронічному та на 274% (p˂0,05) при гострому навантаженні, а тривалість перебування в них збільшувалась у 2,3 (p˂0,05) та 3,4 (p˂0,05) рази відповідно; тривалість грумінгу знижувалася на 43% (p˂0,05) при хронічному емоційному навантаженні та майже вдвічі (p˂0,05) при гострому навантаженні; кількість переходів у темні рукави зростала на 44% та 30% (p˂0,05) відповідно. Латентний період пошуку рятівної підставки у лабіринті Морріса зменшувався на 25% (p˂0,05) при хронічному та на 40% (p˂0,05) при гострому емоційному навантаженні. Показники поведінки корелювали з вмістом серотоніну, гліцину в корі при хронічному емоційному навантаженні та глутамату в гіпокампі при гострому емоційному навантаженні.

Висновки. Емоційне навантаження на фоні гіпотиреозу супроводжувалось анксіолітичним ефектом та покращенням просторової пам’яті, що корелювало зі збільшенням в корі та гіпокампі вмісту серотоніну (хронічне емоційне навантаження) та глутамату (гостре емоційне навантаження) при формуванні захисної поведінки у ювенільних щурів.