ОВАРІАЛЬНІ ФАКТОРИ В ПАТОГЕНЕЗІ ХРОНІЧНОЇ АНОВУЛЯЦІЇ ПРИ СИНДРОМІ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯІЧНИКІВ

Автор(и)

  • Семенина Г. Б. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • Паньків В. І. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна
  • Пашковська Н. В. ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • Коритко О. О. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • Паньків І. В. ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.09

Ключові слова:

синдром полікістозних яєчників, антимюллерівський гормон, апоптоз, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність

Анотація

Вступ. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) містить дефекти первинних клітинних механіз- мів, які розвиваються за наявності хронічної ановуляції і гіперандрогенії. При СПКЯ надають особливого значення взаємозв’язку між різними параметрами. Одну з основних патофізіологічних гіпотез було запропоновано для уточнення клінічних даних, пов’язаних з наявністю оваріальних факторів. Мета. Визначити концентрацію інгібітора апоптозу — розчинного sFasL у сироватці крові і проаналі- зувати особливості його вмісту залежно від клінічних, метаболічних та морфологічних особливостей захворювання. Матеріали і методи. 68 жінок репродуктивного віку розділені на три групи. Основну групу склали 26 пацієнток із СПКЯ, у яких була проведена резекція яєчників. Групу порівняння скла- ли 22 пацієнтки, яким проводилося хірургічне лікування, включаючи резекцію або біопсію яєчників внаслідок гінекологічної патології, відмінної від СПКЯ. 20 здорових жінок сформували контрольну групу. Результати. Імуногістохімічне визначення вмісту антимюллерівського гормону (АМГ) у фолі- кулярних клітинах біоптатів яєчників показало, що у жінок із СПКЯ спостерігається більш високий рівень АМГ у гранульозних клітинах на всіх стадіях фолікулогенезу, а також відсутнє зниження рівня АМГ в міру росту антральних фолікулів, яке спостерігається в нормі. Висувається гіпотеза, що гіперпродукція АМГ гормону, який має виражений інгібуючий вплив на фолікулярний апарат, може призводити до порушення фолікулогенезу і овуляції. СПКЯ характеризується достовірним підви- щенням вмісту в сироватці крові інгібітора апоптозу sFas в порівнянні з жінками контрольної групи. Максимальні показники sFas визначаються у жінок із СПКЯ з ожирінням, а також у пацієнток з ін- сулінорезистентністю незалежно від маси тіла. Висновок. Підвищення експресії інгібітора апоптозу є фактором, що сприяє персистенції атретичних фолікулів, активації проліферативних процесів у те- ка-клітинах і стромі полікістозних яєчників, гіперпластичним процесам ендометрію у жінок із СПКЯ.

Посилання

Semenyna HB. Reprod Endocr 2016; 6(32): 69-76. doi:http://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.32.69-76.

Dargham SR, Ahmed L, Kilpatrick ES, Atkin SL. PLoS ONE 2017; 12(7): e0181467. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0181467.

Rosenfield RL, Ehrmann DA. Endocr Rev 2016: 37(5):467-520. doi: http://doi.org/10.1210/er.2015-1104.

Teede HJ, Joham AE, Paul E, et al. Obesity (Silver Spring) 2013; 21(8): 1526-1532. doi: http://doi.org/10.1002/oby.20213.

Norman RJ, Dewailly D, Legro RS, Hickey TE. Lancet 2007; 370(9588): 685-697. doi: http://doi.org/10.1016/S01406736(07)61345-2.

Dumesic DA, Akopians AL, Madrigal VK, et al. J Clin Endocrinol Metab 2016; 101(11): 4178-4188. doi:http://doi.org/10.1210/jc.2016-2586.

Bozdag G, Mumusoglu S, Zengin D, et al. Hum Reprod 2016; 31(12): 2841-2855. doi: http://doi.org/10.1093/humrep/dew218.

Hestiantoro A, Negoro YS, Afrita Y, et al. Clin Exp Reprod Med 2016; 43(4): 207-214. doi:http://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.207.

Liu F, Bardhan K, Yang D, et al. J Biol Chem 2012;287(30): 25530-25540. doi: http://doi.org/10.1074/jbc.M112.356279.

The Rotterdam ESHRE/ASRM-sponsored PCOS consensus workshop group. Human Reprod 2004; 19(1): 41-47. doi: http://doi.org/10.1093/humrep/deh098.

Pankiv V, Pankiv I. Roman J Diab Nutrit Metab Dis 2018; 25(4): 377-381. doi: http://doi.org/10.2478/rjdnmd-2018-0045.

Yue C-Y, Lu L, Li M, et al. PLoS ONE 2018; 13(8):e0203129. doi: http://doi.org/10.1371/journal.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-03

Як цитувати

Семенина, Г. Б., Паньків, В. І., Пашковська, Н. В., Коритко, О. О., & Паньків, І. В. (2020). ОВАРІАЛЬНІ ФАКТОРИ В ПАТОГЕНЕЗІ ХРОНІЧНОЇ АНОВУЛЯЦІЇ ПРИ СИНДРОМІ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯІЧНИКІВ. Проблеми ендокринної патології, 71(1), 65–71. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.09

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.