ДИНАМІКА ВМІСТУ ГЛІКОЗАМІНОГЛІКАНІВ У СІМ’ЯНИКАХ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и)

  • Бречка Н. М. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна;
  • Бондаренко В. О. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна
  • Коренєва Є. М. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна
  • Лар’яновська Ю. Б. Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна
  • Морозенко Д. В. Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна
  • Козар В. В. Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна
  • Ашукіна Н. О. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
  • Леонтьєва Ф. С. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
  • Щербак О. В. Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків, Україна
  • Іваннікова С. В. Клинико-диагностическая лаборатория «АЛВИС-КЛАСС», г. Харьков, Украина

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.2.13

Ключові слова:

хондроїтину сульфат, серотоніну гідрохлорид, варикоцеле, гликозаміноглікани, метахромазія, сперматозоїди

Анотація

ажають, що тестикулярні дисфункції, у тому числі й ідіопатичної неплідності у чоловіків, можуть
бути викликані змінами у сполучній тканині, які характеризуються порушеннями її метаболізму,
зо-
крема вмісту колагену і глікозаміногліканів. Зміни вмісту глікозаміногліканів можуть бути відобра-
женням функціонального стану сім’яників, який забезпечує нормальний сперматогенез. Дослідження
цього показника може бути використано для пояснення механізмів безпліддя та пошуку засобів корек-
ції як гіпо-, так і інфертильних станів у чоловіків.
Метою нашої роботи було дослідження вмісту глікозаміногліканів у зразках сім’яників
при ураженні їх серотоніну гідрохлоридом та корекції цього стану препаратами Трибестан,
Хондроїтину сульфату та «Біоглобіну-У».
Методи. Для відтворення патології гонад була використана модель серотонінового ураження яєч-
ка: щури самці отримували серотоніну гідрохлорид, протягом 14-ти діб підшкірно у дозі 5 мг/кг маси
тіла). Гістохімічні дослідження проводили у дорослих самців щурів, що отримували серотоніну гід-
рохлорид та тих, яким на тлі його вводили препарати Хондроїтину сульфат у дозі 60 мг/кг маси тіла,
«Біоглобіна-У» в дозі 200 мкл/кг маси тіла та Трибестан — 60 мг/кг маси тіла. Виявлення ГАГ на зрізах
відображали як реакцію метахромазії шляхом фарбування толуїдиновим синім при рН 2,5.
Результати. Було показано, що у інтактних статевозрілих самців щурів в сім’яниках гістохіміч-
ними методами виявляється виразна реакція метохромазії з толуїдиновим синім, що свдчить про
достатню кількість глікозаміногліканів в стрічці сперматогенного епітелію у міжканальцевій стромі.
Результати гістохімічного дослідження вмісту глікозаміногліканів у тварин, у яких була викликана
гонадопатія шляхом введення серотоніну гідрохлориду, свідчать про їх дефіцит. При введенні препа-
ратів Хондроїтину сульфат, «Біоглобіну-У» та Трибестану на тлі серотонінового ураження сім’яників
відбувається значне підвищення вмісту глікозаміногліканів у сім′яних канальцях та міжканальцевій
стромі.

Посилання

Nieschlag E, Behre HM, Nieschlag S. Male reproductive health and dysfunction, Berlin, 2010; Ch. 5: 83-87.

Tjabut TD, Karatysh OM. Sovremennaja Revmatologija 2009; 3(2): 19-23. doi: http://doi.org/10.14412/1996-7012-2009-534.

Agarwal A, Esteves SC. Asian J Androl 2016; 18(2): 161- 162. doi: http://doi.org/10.4103/1008-682X.172819.

Sobennikov IS, Zhiborev BN, Kotans Sja, Cherenkov AA. Ros med-biol vestn im. akad. I.P. Pavlova 2017; 25(3): 460-464.

Omel'janenko NP, Sluckij LI. Soedinitel'naja tkan': (gistofiziologija i biohimija), Moskva, 2009: 380 p.

Vetoshkin RV. Proteoglikany i glikozaminoglikany reproduktivnoj sistemy samcov krys pri hronicheskom vozdejstvii prirodnyh toksikantov, Astrahan', 2016: 133 p.

Vetoshkin RV, Nikolaev AA, Loginov PV. Problemy Reprodukcii 2012; 2: 16-17.

Song XX, Xu Z, Piao YJ, et al. Anim Reprod Sci 2008; 108(1-2): 144-156. doi: http://doi.org/10.1016/j.anireprosci.2007.07.010.

Makolinets KV, Makolinets VI, Morozenko DV, et al. Wiad Lek. 2019; 72(2): 193-197.

Zajchenko GV, Jakovljeva LV, Butenko IG, Larjanovs'ka JuB. Farmakologija ta likars'ka toksykologija 2008; 1-3: 74-79.

Brechka NM, Nevzorov VP, Bondarenko VO, et al. Fiziol Zhurn 2015; 61(4): 93-99.

Gorpinchenko II, Gurzhenko JuN, Spiridonenko VV, Gurzhenko AJu. Zdorov'e Muzhchiny 2012; 3: 72-74.

Kern M, Modish L, Deduh NV, et al. Arhiv anatomii, gistologii i jembriologii. 1985; 88(6): 5-12.

Sokolovskij VV. Gistohimicheskie issledovanija v toksikologii. Polukolichestvennaja vizual'naja ocenka intensivnosti okraski mikrostruktur pri gistohimicheskih reakcijah, Leningrad, 1971: 176 p.

Brechka NM, Bondarenko VO, Korenjeva JeM, et al. Eksperym Klin Medycyna 2012; 3(56): 52-58.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-20

Як цитувати

Бречка, Н. М., Бондаренко, В. О., Коренєва, Є. М., Лар’яновська, Ю. Б., Морозенко, Д. В., Козар, В. В., … Іваннікова, С. В. (2020). ДИНАМІКА ВМІСТУ ГЛІКОЗАМІНОГЛІКАНІВ У СІМ’ЯНИКАХ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ. Проблеми ендокринної патології, 72(2), 104–110. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.2.13

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Схожі статті

1 2 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.