ПЕРВИННИЙ ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНІЗМ ЯК РІДКІСНА ПРИЧИНА ГІПОКАЛІЄМІЇ

Автор(и)

  • Курткулаги Озге Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция
  • Актас Гулали Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция
  • Коцак Захид Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция
  • Бурчин М. Атак Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция
  • Думан Туба Т. Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция
  • Билгин Сатилмис Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция
  • Савли Халук Университетская больница им. Абанта Иззета Байсала, г. Болу, Турция

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.18

Ключові слова:

гіпокаліємія, первинний гіперальдостеронізм, вторинна гіпертонія

Анотація

Первинний гіперальдостеронізм являє собою синдром, який характеризується підвищеним вивільненням альдостерону і пригніченим ренінангіотензиновим каскадом. Гіпертонія, зміна гомеостазу калію і пошкодження тканин-мішеней є характерними ознаками захворювання. Важливість розпізнавання первинного гіперальдостеронізму обумовлена тим, що він має негативний серцево-судинний і нирковий вплив, які можуть привести до смерті. У цьому випадку ми представляємо пацієнтку із резистентною гипокаліємією, у якої згодом був діагностований первинний гіперальдостеронізм. У 54-річної пацієнтки, якій була назначена операція через вроджений вивих стегна, було виявлено зниження рівня калію в сироватці крові в передопераційних лабораторних тестах. Пацієнтка була направлена в поліклініку внутрішніх хвороб на той момент калій в сироватці крові дорівнював 2,1 ммоль/л. Її систолічний та діастолічний артеріальний тиск становили 150 і 90 мм рт.ст. відповідно. На електрокардіограмі були відзначені помітні хвилі U. Тому заміщення калію було розпочато одразу внутрішньовенно. Вміст калію в сечі склало 12,4 ммоль/л. 24-годинна зібрана сеча і екскреція калію з сечею через 24 години були визначені як 15 ммоль/л, що означає, що транстубулярний градієнт калію
був більше 4 ммоль/л. Так як пацієнтка мала гіпертонічне захворювання під час клінічного спостереження в палаті, гіпертонія поряд з гіпокаліємією підвищила клінічну підозру на гіперальдостеронізм. Співвідношення альдостерон-ренін в сироватці крові склало 155 %. Комп'ютерна томографія показала пухлину (22 × 16 мм), що свідчить про аденому наднирників. Синдром Кушинга був виключений через нормальний рівень кортизолу, а феохромоцитома була виключена через нормальні рівні метанефрину. Спіронолактон був введений в дозі 50 мг, а рівень калію в сироватці був підвищений до нормального рівня. Їй було призначено одностороння адреналектомія, пацієнтка виписана з повним відновленням гіпокаліємії. Оскільки первинний гіперальдостеронізм має небажані серцево-судинні і ниркові ефекти, які можуть збільшити смертність і захворюваність, вкрай важливо встановити діагноз якомога швидше. Пацієнтам з гіпертонічною хворобою з гіпокаліємією або інціденталомой наднирників, або синдромом обструктивного апное уві сні, пацієнтам з резистентної гіпертонією, пацієнтам з помірною або тяжкою артеріальною гіпертензією і пацієнтам з гіпертонічною хворобою з сімейним анамнезом слід пройти обстеження на первинний гіперальдостеронізм. На закінчення ми пропонуємо враховувати первинний гіперальдостеронізм при диференціальної діагностики пацієнтів з гіпертонією і гіпокаліємією.

Посилання

Lee FT, Elaraj D. Surg Clin North Am 2019; 99: 731-745. doi: http://doi.org/10.1016/j.suc.2019.04.010.

Karagiannis A. Rev Endocr Metab Dis 2011; 12: 15-20.doi: http://doi.org/10.1007/s11154-011-9159-3.

Dick SM, Queiroz M, Bernardi BL, et al. Clin Chem Lab Med 2018; 56: 360-372. doi: http://doi.org/10.1515/cclm-2017-0217.

Harvey AM. Surg Clin North Am 2014; 94: 643-656. doi:http://doi.org/10.1016/j.suc.2014.02.007.

Funder JW, Carey RM, Fardella C, et al. J Clin Endocrinol Metab 2008; 93: 3266-3281. doi: http://doi.org/10.1210/jc.2008-0104.

Kline GA, Prebtani APH, Leung AA, et al. Am J Hypertens 2017; 30: 1147-1150. doi: http://doi.org/10.1093/ajh/hpx064.

Gyamlani G, Headley CM, Naseer A, et al. Am J Med Sci 2016; 352: 391-398. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjms.2016.06.015.

Young WF. Clin Endocrinol 2007; 66: 607-618. doi:http://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2007.02775.x.

Nishikawa T, Omura M, Satoh F, et al. Endocrine J 2011; 58: 711-721.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-03

Як цитувати

Курткулаги, О., Актас, Г., Коцак, З., Атак, Б. М., Думан, Т. Т., Билгин, С., & Савли, Х. (2020). ПЕРВИННИЙ ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНІЗМ ЯК РІДКІСНА ПРИЧИНА ГІПОКАЛІЄМІЇ. Проблеми ендокринної патології, 71(1), 134–138. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.18

Номер

Розділ

ПРАКТИКУЮЧОМУ ЕНДОКРИНОЛОГУ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.