ЗВ’ЯЗОК ВІТАМІНУ D З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА ТА ЛІПІДНИМ СПЕКТРОМ КРОВІ У ЖІНОК ХВОРИХ НА СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.01Ключові слова:
синдром поликистозных яичников, вітамін D, надлишкова маса тіла, ліпідний спектр кровіАнотація
Метою роботи було визначення зв’язку між рівнем вітаміну D, ожирінням і ліпідним профілем у хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). До дослідження залучено 120 жінок серед яких 60 пацієнток зі СПКЯ та 60 здорових жінок. Всі обстежені були розподілені за індексом маси тіла (ІМТ): пацієнтки зі СПКЯ — 30 з ІМТ ≤ 25 кг/м2 та 30 з ІМТ ≥ 25 кг/м2; здорові жінки — 30 з ІМТ ≤ 25 кг/м2 та 30 з ІМТ ≥ 25 кг/м2. Хворі з ІМТ ≥ 25 кг/м2 мали більш низький середній рівень вітаміну D (Р < 0,001) ніж хворі з ІМТ ≤ 25 кг/м2, серед них спостерігався більш високий відсоток жінок з його вираженим дефіцитом (23,3% проти 13,3%) і дефіцитом (60% проти 50%) та в жодної не виявлено адекватного рівня вітаміну D. Встановлено існування негативного кореляційного зв’язку рівня вітаміну D з ІМТ (r = – 0,275; Р < 0,05), обвідом талії (r = – 0,604; Р < 0,001), коефіцієнтом обвід талії/обвід стегон (r = – 0,512; Р < 0,001), тригліцеридами (r = – 0,437; Р < 0,001) та позитивної ассоціації з холестерином ліпопротеїнів високої щільності (r = 0,492; Р < 0,001). У здорових жінок спостерігалась лише негативна кореляція між концентрацією вітаміну D та ІМТ (r = – 0,562; Р < 0,001), тоді як ассоціація з іншими антропометричними показниками та показниками ліпідного спектру крові була відсутня. Порушення регуляції метаболізму вітаміну D може бути наслідком наявного ожиріння, а зниженя рівня вітаміну D є додатковим фактором, який поглиблює дісліпідемію, що існує за умов СПКЯ.
Посилання
Holick MF. Rev Endocr Metab Disord 2017; 18(2): 153-165. doi: http://doi.org/10.1007/s11154-017-94241.
Bikle DD. Chem Biol 2014; 21(3): 319-329. doi: http://doi.org/10.1016/j.chembiol.2013.12.016.
Lips P. Prog Biophys Mol Biol 2006;92(1): 4-8. doi: http://doi.org/10.1016/j.pbiomolbio.2006.02.016.
Bosdou JK, Konstantinidou E, Anagnostis P, et al. Nutrients. 2019; 11(7): 1455. doi:http://doi.org/10.3390/nu110714555.
Podzolkova NM, Koloda JuA. Farmateka 2016; 3: 8-14.
Safi AT, Orazov MR, Kalinchenko SJu. Akusherstvo i Ginekologija Sankt-Peterburga 2018; 2: 55-61.
Rafiq S, Jeppesen PB. Nutrients 2018; 10(9): E1182. doi: http://doi.org/10.3390/nu10091182.
Wortsman J, Matsuoka LY, Chen TC, et al. Am J Clin Nutr 2000; 72(3): 690-693.
Pereira-Santos M, Costa PR, Assis AM, et al. Obes Rev 2015; 16(4): 341-349. doi: http://doi.org/10.1111/obr.12239.
Vimaleswaran KS, Berry DJ, Lu C, et al. PLoS Med 2013;10(2): e1001383. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001383.
Arslan E, Gorkem U, Togrul C. Geburtshilfe Frauenheilkd 2019; 79(7): 723-730. doi:http://doi.org/10.1055/a-0871-6831.
Fogacci F, Cicero AFG, D’Addato S, et al. Atherosclerosis 2017; 262: 202-204. doi: http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.03.036.
Cho HJ, Kang HC, Choi SA, et al. Biol Pharm Bull 2005; 28(8): 1418-1423. doi: http://doi.org/10.1248/bpb.28.1418.
Christakos S, Dhawan P, Porta A, et al. Mol Cell Endocrinol 2011; 347(1-2): 25-29: doi: http://doi.org/10.1016/j.mce.2011.05.038.
Song SJ, Si S, Liu J, Chen X, et al. Public Health Nutrition 2013; 16(4): 687-692. doi:http://doi.org/10.1017/S1368980012003084.
Karnchanasorn R, Ou HY, Chiu KC. Pancreas 2012;41(6): 863-868. doi: http://doi.org/10.1097/MPA.0b013e31823c947c.
Wang Y, Si S, Liu J, et al. PLoS One 2016; 11(10):e0165157. doi:http://doi.org/10.1371/journal.pone.0165157.
Holic MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrary HA, et al. J Clin Endocrinol Metab 2011; 96(7): 1911-1930.doi:http://doi.org/10. 1210/jc.2011–0385.
AlQuaiz AM, Kazi A, Youssef RM, et al. Environ Health Prev Med 2020; 25(1): 4. doi:http://doi.org/10.1186/s12199-019-0841-5.
Wang Y, Si S, Liu J, et al. PLoS One 2016; 11(10): e0165157. doi:http://doi.org/10.1371/journal.pone.0165157.
ISSN 
ISSN 
