МАСА ТІЛА ВАГІТНИХ І СИРОВАТКОВІ РІВНІ ІНСУЛІНУ ТА ЛЕПТИНУ ЯК ПРЕДИКТОРИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • Остафійчук С. О. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8301-814X
  • Левицький І. В. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6197-1730
  • Кінаш Н. М. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2094-6026
  • Дрогомирецька Н. В. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7371-2450
  • Перхулин О. М. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0033-5156
  • Моцюк Ю. Б. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7681-4455

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.2.04

Ключові слова:

лептин, інсулін, прегравідарна маса тіла, гестаційне збільшення маси тіла, антропометричні показники новонароджених

Анотація

Актуальність. Вплив материнської надлишкової маси тіла пов’язані з макросомією дітей при народженні та розвитком ожиріння в майбутньому.

Мета дослідження. Дослідити взаємозв’язок між материнськими масою тіла і сироватковими рівнями інсуліну та лептину з масою тіла та зростом новонароджених. 

Матеріали та методи. У дослідження залучено 209 вагітних з різним ІМТ до вагітності: 143 з нормальним, 18 з недостатнім, 23 з надлишковим та 25 з ожирінням. Обстеження жінок проводили в кожному триместрі вагітності (9-12, 22-24, 37-40 тижнів). Розраховували індекс маси тіла (ІМТ) (кг/м2), гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ) (кг). Сироваткові концентрації інсуліну і лептину визначали методом імуноферментного аналізу. Результати статистично аналізували за допомогою Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США) та пакету статистичного аналізу Microsoft Excel.

Результати. При надлишковому ІМТ/ожирінні у жінок до вагітності збільшуються шанси народження дітей з макросомією відповідно в 6,3 рази (OR=6,34; 95%CІ: 1,76-22,92; р<0,01) та в 8,9 рази (8,88; 2,69-29,36; р<0,001), а при недостатньому ІМТ зростають шанси дітей із малою масою при народженні в 7,9 разів (7,89; 1,90-32,79; р<0,01) порівняно з нормальним ІМТ. Відсоток малої маси тіла дітей в 5,7 разів вищий при недостатньому ГЗМТ, а частота випадків макросомії в 4,7 разів вища при надлишковому ГЗМТ порівняно з рекомендованим (у обох випадках р<0,05). При зростанні в другому триместрі концентрації інсуліну понад 11,3 мкМО/мл, лептину матері понад 20,8 нг/мл, збільшуються шанси народження дитини з масою тіла ≥ 4000 г ((3,94; 2,63-5,92; р<0,001) і (3,51; 1,32-10,14; р<0,05) відповідно. Шанси маси тіла при народженні < 2500 г були вищі при концентрації лептину в сироватці крові в середині вагітності <18,2 нг/мл (3,73; 1,40-10,21; р<0,05).

Висновки. Материнські концентрації інсуліну та лептину, асоційовані з масою тіла до вагітності та ГЗМТ, мають прямий взаємозв’язок із масою тіла дітей при народженні, без значущого зв’язку зі зростом.

Посилання

Wang YW, Chen Y, Zhang YJ. BMC Public Health 2023;23: 271. https://doi.org/10.1186/s12889-023-15195-9

Beta J, Khan N, Fiolna M, et al. Ultrasound Obstet Gynecol 2019;54(3): 319-325. https://doi.org/10.1002/uog.20278

Uchinuma H, Tsuchiya K, Sekine T. Int J Obes 2021;45: 2666-2674. https://doi.org/10.1038/s41366-021-00947-7

Ounjaijean S, Wongthanee A, Kulprachakarn K, et al. BMC Public Health 2021;21: 724. https://doi.org/10.1186/s12889-021-10678-z

Kelly AC, Powell TL, Jansson T. Clin Sci (Lond) 2020;134(8): 961-984. https://doi.org/10.1042/CS20190266.

de Knegt VE, Hedley PL, Kanters JK, et al. Int J Molec Sciences 2021; 22(9): 4569. https://doi.org/10.3390/ijms22094569

Mazurek D, Bronkowska M. Int J Environ Res Public Health 2020;17(13): 4799. https://doi.org/10.3390/ijerph17134799.

Goldstein RF, Abell SK, Ranasinha S, et al. JAMA 2017;317(21): 2207-2225. https://doi.org/10.1001/jama.2017.3635.

Perichart-Perera O, Muñoz-Manrique C, Reyes-López A, et al. PLoS ONE 2017;12: 1-12.

Rasmussen KM, Yaktine AL. Weight Gain During Pregnancy. Reexamining the Guidelines. 2009. https://doi.org/10.17226/12584

Tela FG, Bezabih AM, Adhanu AK. PLoS One 2019;14(3): e0212424. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0212424.

Retnakaran R, Ye C, Hanley AJ, et al. CMAJ 2012;184(12): 1353-1360. https://doi.org/10.1503/cmaj.111154.

Samano R, Martinez-Rojano H, Chico-Barba G, et al. Nutrients 2017;9: 1067. https://doi.org/10.3390/nu9101067

Ostafiichuk SO, Henyk NI. Probl Endocrine Pathol 2019;69(3): 52-58. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.3.07

Maksymenko LR. Zbirnyk naukovykh pratsʹ Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny 2022;2(50): 52-60. https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(50).2023.

Ostafiichuk SO, Henyk NI, Neiko OV, et al. World Med Biol 2022;4(82): 133-138 https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-4-82-133-138

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-15

Як цитувати

Остафійчук, С., Левицький , І., Кінаш, Н., Дрогомирецька, Н., Перхулин, О., & Моцюк, Ю. (2024). МАСА ТІЛА ВАГІТНИХ І СИРОВАТКОВІ РІВНІ ІНСУЛІНУ ТА ЛЕПТИНУ ЯК ПРЕДИКТОРИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НОВОНАРОДЖЕНИХ. Проблеми ендокринної патології, 81(2), 29–35. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.2.04

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.