ФАКТОРИ РИЗИКУ КАРДІАЛЬНОЇ АВТОНОМНОЇ НЕЙРОПАТІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ

Автор(и)

  • Степура О. А. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев, Украина; ГНУ «Центр инновационных медицинских технологий Национальной академии наук Украины», г. Киев, Украина
  • Шекера О. Г. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев, Украина
  • Маньковський Б. М. Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Інститут сімейної медицини, м. Київ, Україна;ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.09

Ключові слова:

цукровий діабет 1 типу, кардіальна автономна нейропатія, кардіоваскулярні тести, варіабельність серцевого ритму

Анотація

ардіальна автономна нейропатія (КАН) являється частим, життєво-небезпечним ускладненням, збільшуючи смертність та кардіоваскулярну захворюваність у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД).

В статті висвітлено розповсюдженість, взаємозв’язок та фактори ризику виникнення КАН у пацієн­тів з ЦД 1 типу. У роботу було включено 23 пацієнта з ЦД 1 типу і 17 здорових пацієнтів. За допомогою кардіоваскулярних тестів за D.Ewing, які є «золотим» стандартом діагностики КАН, ми дослідили показники часового та спектрального аналізу ВСР. Пацієнти з ЦД 1 типу мали статистично значущі знижені показники часового та спектрального аналізу ВСР та високі показники симпато-парасимпа­тичного балансу під час спектрального аналізу ВСР, порівняно з контрольною групою пацієнтів, що свідчить про підвищення тонусу симпатичної в егетативної нервової системи і зниження парасимпа­тичного відділу автономної нервової системи. За допомогою лінійного регресійного аналізу виявили, що вік пацієнтів відіграє роль у розвитку КАН у пацієнтів з ЦД 1 тип та показник глікованого ге­моглобіну був пов'язаний лише з симпато-парасимпатичним коефіцієнтом. Нами не знайдено зв’язку розвитку КАН з дистальною симетричною полінейропатією, ретинопатією та діабетичною хворобою нирок.

Посилання

Sokolova LK. Liky Ukrai'ny 2011; 6(152): 31-35.

Pop-Busui R, Evans GW, Gerstein HC, et al. Diabetes Care 2010; 33 (7): 1578-1584. https://doi.org/10.2337/dc10-0125.

Soedamah-Muthu SS, Chaturvedi N, Witte DR, et al. Diabetes Care 2008; 31 (7): 1360-1366. https://doi.org/10.2337/dc08-0107.

Wackers FJ, Young LH, Inzucchi SE, et al. Diabetes Care 2004; 27 (8): 1954-1961.

Pop-Busui R, Boulton A, et al. Diabetes Care 2017; 40 (1): 136-154. https://doi.org/10.2337/dc16-2042.

Serhiyenko V, Serhiyenko A. World J Diabetes 2018; 9 (1): 1-24. https://doi.org/10.4239/wjd.v9.i1.1.

Pop-Busui R, Martin C, Herman WH, Braffett BH. Diabetes Care 2017; 40: 94-100. https://doi.org/10.2337/dc16-1397.

Mogensen UM, Jensen T, Kober L, et al. Diabetes 2012; 61 (7): 1822-1830. https://doi.org/10.2337/db11-1235.

Ziegler D, Behler M, Schroers-Teuber M, et al. BMJ Open 2015;5: e006559. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-006559.

Orlov S, Cherney DZ, Pop-Busui R, et al. Clin J Am Soc Nephrol 2015; 10 (7): 1136-1144. https://doi.org/10.2215/CJN.11441114.

Fisher VL, Tahrani AA, et al. Diabetes, metabolic syndrome and obesity: targets and therapy 2017; 10: 419-434. https://doi.org/10.2147/DMSO.S129797.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-13

Як цитувати

Степура, О. А., Шекера, О. Г., & Маньковський, Б. М. (2019). ФАКТОРИ РИЗИКУ КАРДІАЛЬНОЇ АВТОНОМНОЇ НЕЙРОПАТІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ. Проблеми ендокринної патології, 68(2), 60–65. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.09

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.