ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ МРТ ДІАГНОСТИКИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ХВОРОБИ МАЛИХ СУДИН У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ

Анотація

Мета. В даному дослідженні перевірено гіпотезу про можливість ефективного застосування МРТ у ранній діагностиці структурних змін білої речовини головного мозку (БРГМ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет 2 типу (ЦД2) і АГ. Матеріал і методи. МРТ виконано на томографі Ingenia 3Т («Philips»). Обстежено 22 хворих на ЦД2 і АГ та 25 хворих на АГ (середній вік (57,9 ± 6,1) р.). Результати. Тягар хвороби малих судин (ХМС) у хворих на АГ та ЦД2 (6,1 ± 0,71) більший, ніж у хворих на АГ (4,24 ± 0,58; р = 0,049). Частка виявлених перивентрикулярних лейкоареозів — 81,8% у пацієнтів І групи; 36% — у пацієнтів ІІ групи. Множинні, схильні до консолідації осередки лейкоареозу у БРГМ та базальних гангліях візуалізовані в 40,9% спостереженнях І групи (12% — випадків у ІІ групі). Поширені консолідовані ділянки субкортикального лейкоареозу виявлені у 2 хворих на АГ та ЦД2. У 2 хворих на ЦД2 лакунарні інфаркти виявлені одночасно з поширеними зонами гіперінтенсивності БРГМ. Не зафіксовано ознак атрофії кори або БРГМ та МРТ-ознак інтрацеребральних мікрогеморагій. У верхніх повздовжніх пучках, семіовальних центрах, перивентрикулярних ділянках БРГМ і базальних гангліях коефіцієнт фракційної анізотропії (КФА) у хворих на АГ і ЦД2 нижчий, ніж у хворих на АГ (р < 0,049–0,0001). У хворих на АГ і ЦД2 середній коефіцієнт дифузії (СКД) значно перевищує контрольні значення та показники групи хворих на АГ в базальних гангліях, перивентрикулярних ділянках і коліні мозолястого тіла (р < 0,05–0,0001). У пацієнтів із АГ зростання СКД також виявилось достовірним, натомість менш виразним, ніж у хворих основної групи. Висновки. Доведено, що МРТ є ефективним методом діагностики ранніх структурних змін БРГМ, які розвиваються внаслідок поєднаного захворювання на АГ і ЦД2. Притаманними для діабетичної церебральної мікроангіопатії слід вважати превалювання процесів гліозу та нейродегенерації (збільшення КФА). Гіпертензивна ХМС відрізняється менш виразними проявами гліозу, розширеними периваскулярними просторами та збільшенням СКД.