ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА АНТИГІПЕРГЛІКЕМІЧНОЇ ТА АНТИОКИСЛЮВАЛЬНОІ АКТИВНОСТІ МЕТАБОЛІТІВ СУКЦИНАТВМІСНОГО АНТИДІАБЕТИЧНОГО ЗАСОБУ

Автор(и)

  • Палагіна І. А. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.12

Ключові слова:

метаболіти сукцинатвмісного антидіабетичного засобу, антигіперглікемічна та антиокислювальна активність.

Анотація

Новий вітчизняний антидіабетичний засіб розроблено на основі β-фенілетиламіда 2-оксисукцинанілової кислоти (β-ФЕАОСАК). Основним механізмом його дії є пригнічення оксидативного стресу, стимуляція біоенергетичної активності мітохондрій та зниження неферментативного глікозилювання. Метаболітами першої фази біотрансформації β-ФЕАОСАК є 2-гідроксифеніл- (2-ГФСА) і β-фенілетилсукцинамід (β-ФЕСА), які можуть відігравати певну роль у механізмі антидіабетичної дії цієї сполуки.

Мета дослідження — оцінити антиокислювальний та антигіперглікемічний потенціал 2-гідроксифеніл- та β-фенілетилсукцинаміда порівняно з їх вихідною сполукою – β-фенілетиламідом 2-оксисукцинанілової кислоти.

Антигіперглікемічну активність сполук визначали в тесті толерантності до глюкози на щурах, яким вводили 2-ГФСА і β-ФЕСА перорально в дозах 17 мг/кг м.т., 18 мг/кг м.т, які еквімолярні ефективній дозі β-ФЕАОСАК, що дорівнює 25 мг/кг м.т. Рівень глікемії оцінювали за показниками базальної глікемії та площі під глікемічною кривою. Дослідження антиокислювальної активності метаболітів β-ФЕАОСАК проведено in vitro на суспензії жовточних ліпопротеїдів шляхом визначення вмісту активних сполук, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, у системі з антиоксидантом та без нього. Досліджені концентрації сполук в інкубаційному середовищі знаходились в діапазоні 25–500 мкМ. β-ФЕАОСАК служила сполукою порівняння, яку застосовували у таких же концентраціях.

Встановлено, що 2-ГФСА та β-ФЕСА, як і β-ФЕАОСАК, не проявляють антигіперглікемічної активності в тесті толерантності до глюкози. Метаболіти β-ФЕАОСАК in vitro в умовах їх ізольованого надходження демонструють помірно виражений антиокислювальний ефект, який за умов їх комбінованої дії посилюється та має адитивну залежність у певному діапазоні концентрацій. За ступенем антиоксидантної активності β-ФЕСА достовірно перевершує інший метаболіт в діапазоні концентрацій 100–250 мкМ. Проте обидва метаболіти, навіть при сумісному впливі, поступаються за ступенем сумарної антиокислювальної активності β-ФЕАОСАК, яка є їх вихідною сполукою.

Отже, метаболіти першої фази біотрансформаціі β-фенілетиламіда 2-оксисукцинанілової кислоти 2-гідроксифенілсукцинамід та β-фенілетилсукцинамід, не виказують антигіперглікемічної активності, але in vitro проявляють антиоксидантну дію та роблять певний внесок у прояв антиокислювального ефекту їх вихідної сполуки.

Посилання

International Diabetes Federation. Diabetes Atlas, Brussels, 2019; 9th ed: 168 p.

Zheng Y., Ley S.H., Hu F.B. Nat Rev Endocrinol 2018;14(2): 88-98. https://doi.org/10.1038/nrendo.2017.151.

Bodnar PM. Endokrynologija : pidruchnyk dlja studentiv vyshhyh medychnyh navchal'nyh zakladiv, Vinnycja, 2017: 456 p.

Lenzen S. Biochem Biophys Acta Gen Subj 2017;1861(8): 1929-1942. https://doi.org/10.1016/j.bbagen.2017.05.013.

Rajendiran D, Packirisamy S, Gunasekaran K. Asian J Pharmaceut Clin Res 2018; 11(2): 48-53. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2018.v11i2.23241.

GorbenkoNI, Poltorak VV. Endokrynologija 2002;7(2): 233-241.

Guengerich FP. Drug Metab Pharmacokinet 2011; 26(1): 3-14.

Doklinicheskie issledovanija lekarstvennyh sredstv: metod. Rekomendacії, pod red. AV. Stefanova, Kiev, 2002: 568 p.

Klebanov GI, Babenkova IV, Teselkin JuO, et al. Lab Delo 1988;5: 59-62.

Atramentova LA, Utevskaja LA. Statisticheskie metody v biologii: uchebnik dlja studentov VUZov, Gorlovka, 2008: 248 p.

Borikov OJu. Visnyk Farmacii' 2010;3(63): 73-75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-10

Як цитувати

Палагіна, І. А. (2021). ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА АНТИГІПЕРГЛІКЕМІЧНОЇ ТА АНТИОКИСЛЮВАЛЬНОІ АКТИВНОСТІ МЕТАБОЛІТІВ СУКЦИНАТВМІСНОГО АНТИДІАБЕТИЧНОГО ЗАСОБУ. Проблеми ендокринної патології, 76(2), 86–92. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.12

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.