ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСЛЕННЯ ТА АНТІОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ХЛОПЦІВ-ПІДЛІТКІВ ІЗ ГІПОАНДРОГЕНІЄЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.04Ключові слова:
хлопці-підлітки, гіпоандрогенія, стан щитоподібної залози, вільнорадикальне окислення, антиоксидантний захистАнотація
Обстежено 36 хлопців 13–18 років із гіпоандрогенією, у яких досліджували показники вільнора- дикального окислення і антиоксидантного захисту залежно від рівня ТТГ і співвідношення ТТГ/fТ4. Контрольну групу склали 84 підлітків аналогічного віку. Встановлено, що у хлопців-підлітків із гіпо- андрогенією значна роль у механізмах розвитку стрес-реакції належить щитовидній залозі. У свою чергу, розлади окислювально-відновних процесів посилюють тяжкість гіпотиреозу, формують стан оксидативного стресу, основним ініціатором якого є низька активність основного ферменту антиокси- дантного захисту — глутатіонпероксидази. Дисфункція щитовидної залози у пацієнтів з андрогенною недостатністю призводить до дисбалансу ключових антиоксидантних ферментів. У половини підлітків із субклінічним гіпотиреозом збільшується активність каталази та супероксиддисмутази, а частота нормальних показників при цьому зменшується, у всіх обстежених — знижується активність глута- тіонпероксидази, у 75 % пацієнтів зростає ступінь оксидативного стресу. Взаємозв'язок тиреоїдного профілю і окислювальних зрушень підтверджувалася і даними кореляційного аналізу. Виявлені особливості змін показників антиоксидантного захисту у хлопців підліткового віку дозволяють патогене- тично обґрунтувати подальшу корекцію і профілактику антиоксидантної недостатності на початкових етапах гіпоандрогенії у поєднанні з гіпотиреозом.
Посилання
Kumar A, Shekhar S, Dhole B. Indian J Endocrinol Metab 2014; 18(1): 23-31. doi: http://doi.org/10.4103/2230-8210.126523.
Cheserek MJ, Wu GR, Ntazinda A, et al. J Med Biochem 2015; 34(3): 323-331. doi: http://doi.org/10.2478/jomb-2014-0044.
Remenjakina EI, Pavljuchenko II, Ohremenko OS, Panasenkova JuS. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija 2014; 2, available at: https://www.science-education.ru/ru/article/viewid=12596.
Darenskaja MA, Kolesnikova LI, Bardymova TP, et al.Bjul VSNC SO RAMN 2006; 1: 119-122.
Adekola SA, Charles-Davies MA, Onifade AA, Okoli SU. Brit J Med Med Res 2016; 12(9): 1-11.
Turchyna SI. Ukr Zhurn Dytjachoi’ Endokrynologii’2017; 1(21): 32-37.
Ametov AS, Belonozhkina ES, Pavljuchenko II, Basov AA. Problemy Jendokrinologii 2007; 53(2): 49-54.
Pushkina TA, Tokaev ЄS, Popova TS, Borodina EN.Zhurnal im. NV. Sklifosovskogo «Neotlozhnaja medicinskaja pomoshh’» 2016; 4: 42-47.
Tjazhka OV, Zagorodnja JaM. Perinatologija i pediatrija 2016; 2(66): 101-105.
Korzhov VI, Zhadan VN, Korzhov MV. Zhurn AMN Ukrai’ny 2007; 13(1): 3-19.
Krjuk JuJa, Mahneva AV, Zolotuhin SE, Bitjukov DS. Patologija 2011; 8(2): 62-65.
Reddy VS, Gouroju S, Suchitra MM, et al. Horm Metab Res 2013; 45(10): 754-758. doi: http://doi.org/10.1159/000487138.
Tuktanov NV, Kichigin VA. Vestn Chuvashskogo un-ta 2013; 3: 555-560.
ISSN 
ISSN 
