ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАННІ ЛЕГЕНЬ

Анотація

Актуальність: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) характеризується поєднанням прогресуючого ураження бронхо-легеневої системи з системними ефектами та формуванням коморбідної патології.

Мета: дослідити ймовірні аспекти формування інсулінорезистентності (ІР) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень шляхом комплексної оцінки залежності рівня показників вуглеводного обміну від параметрів функції зовнішнього дихання (ФЗД), інтенсивності клінічних проявів (на основі СOPD Assessment Test — САТ), активності запального процесу та ступеню кардіоваскулярного ризику (КВР).

Матеріали та методи. Проаналізовані дані 73 хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ступенів важкості у фазі ремісії. Наявність ІР діагностували за показниками глюкози, інсуліну, індексу НОМА-IR та С-пептиду.

Результати. У хворих на ХОЗЛ нормальний рівень глюкози натще забезпечується суттєвим зростанням, порівняно з контролем, продукції інсуліну (р < 0,001), підтвердженням чого є збільшення індексу НОМА-IR (у 2,8 рази) та С-пептиду у (2,1 рази). У більшості хворих на ХОЗЛ має місце ІР, наявна навіть при помірних порушеннях ФЗД. При аналізі змін вуглеводного обміну у взаємозв’язку з величиною САТ та активністю запалення встановлено, що навіть у пацієнтів зі стабільним перебігом хвороби

(САТ<10 балів) спостерігається достовірне збільшення рівню С-пептиду, хоча рівні глюкози, інсуліну

та індекс НОМА-IR суттєво не змінюються. При САТ ≥ 10 балів всі досліджувані показники достовірно зростають. Аналіз показників вуглеводного обміну залежно від ступеню КВР показав, що навіть при низькому ризику, незважаючи на нормальний рівень глюкози натще, має місце достовірне зростання інсуліну, індексу НОМА-IR та С-пептиду. За високого КВР дані зміни посилюються.

Висновки. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень спостерігається розвиток інсулінорезистентності навіть при помірній бронхообструкції і низькому кардіоваскулярному ризику з наростанням цих проявів відповідно до тяжкості клінічного перебігу за СOPD Assessment Test. Ці зміни є одним із провідних факторів вторинного ураження судин з розвитком коморбідної патології серцево-судинної системи, що значно ускладнює перебіг хвороби.