ВПЛИВ ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛУ ТА ЙОГО КОМБІНАЦІЇ З МЕТФОРМІНОМ НА СТАТУС ЛІПІДНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНІВ У ЖІНОК ХВОРИХ НА СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

Автор(и)

  • Архипкіна Т. Л. ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України”, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-5529-7583
  • Бондаренко В. О. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна; Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9254-3875
  • Любимова Л. П. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2984-6969

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.01

Ключові слова:

синдром полікістозних яєчників, вітамін D, дисліпідемія, інсулінорезистентність

Анотація

Мета. Оцінити вплив терапії холекальциферолом, метформіном та їх комбінацією на показники вуглеводного й ліпідного обмінів у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та інсулінорезистентністю (ІР).

Матеріали та методи. Обстежено 90 жінок, які були співставні за віком та масою тіла: основна група — 60 хворих зі СПКЯ та ІР, контрольна — 30 здорових жінок. Хворі на СПКЯ розподілені на 3 групи: 20 жінок, які отримували холекальциферол в дозі 4000 МО на добу; 20 жінок, які отримували метформін по 850 мг 2 рази на добу; 20 хворих, що приймали метформін 850 мг двічі на добу та холекальциферол по 4000 МО на добу. Досліджували: рівні вітаміну D, глюкози, імунореактивного інсуліну (ІРІ), індексу НОМА-IR, загального холестерину (ХС), тригліцерідів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ). Проводили пероральний тест толерантності до глюкози. Оцінку здійснювали до початку та через 12 тижнів призначеної терапії.

Результати. Терапія холекальциферолом призводила до збільшення (Р<0,001) концентрації вітаміну D на (158,9 ± 4,7)%, зменшення рівнів ІРІ (Р >< 0,02), індексу HOMA-IR (Р < 0,001), ХС (Р < 0,01) та ХС-ЛПНЩ (Р < 0,05), але не мала значного впливу на антропометричні параметри, рівень глюкози натще, ТГ і ХС-ЛПВЩ. Застосування метформіну супроводжувалось зниженням індексу маси тіла (ІМТ) (Р < 0,01), базального рівня ІРІ (24,6 ± 0,4)% (Р < 0,001), індексу HOMA-IR (27,9 ± 0,4)% (Р < 0,001), глікемічної відповіді на навантаження глюкозою (Р < 0,001), ТГ (Р < 0,02) та підвищенням рівня ХС-ЛПВЩ (Р < 0,05). Негативної динаміки рівня вітаміну D не спостерігалось. Комбінована терапія призводила до збільшення концентрації вітаміну D (Р < 0,001), істотного зниження ІМТ (Р < 0,001), коефіцієнта окружність талії/окружність стегон (Р < 0,05), глікемічної відповіді на навантаження глюкозою (Р < 0,001), рівня ІРІ (Р < 0,001) та індексу HOMA-IR (Р < 0,001), більш значущого зниження ХС (Р < 0,001), ТГ (Р < 0,001), ХС-ЛПНЩ (Р < 0,001) та підвищення ХС-ЛПВЩ (Р < 0,001).

Висновки. У комплексі лікувальних заходів, які спрямовані на корекцію метаболічних порушень у жінок зі СПКЯ, доцільним є використання комбінації холекальциферолу з метформіном.

Посилання

Aversa A, La Vignera S, Rago R, et al. Front Endocrinol (Lausanne) 2020;11: 516. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00516.

Kalugina, LV, Tatarchuk TF. Reproductive Endocrinolog 2020;52: 54-60. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.52.54-60

Caserta D, Adducchio G, Picchia S, et al. Gynecol Endocrinol 2014;30(6): 347-402. https://doi.org/10.3109/09513590.2014.887673.

Shorakae S, Ranasinha S, Abell S, et al. Clin Endocrinol (Oxf) 2018;89(5): 628-633. https://doi.org/10.1111/cen.13808.

Christ JP, Vanden Brink H, Brooks ED, et al. Fertil Steril 2015;103(3): 787-794. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.12.094

Ito-Yamaguchi A, Suganuma R, Kumagami A, et al. Gynecol Endocrinol 2015;31(1): 44-47. https://doi.org/10.3109/09513590.2014.951321.

Palomba S, Falbo A, Russo T, et al. Hum Reprod 2010;25(4): 1005-1013. https://doi.org/10.1093/humrep/dep466.

Morley LC, Tang T, Yasmin E, et al. Cochrane Database Syst Rev 2017;11(11): D003053. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003053.pub6.

Henríquez MS, De Tejada Romero MJG. Nutrients 2020;12(6): 1617. https://doi.org/10.3390/nu12061617.

Wang L, Shulan L, Fen L, et al. Front Endocrinol 2020;11: 171. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00171.

Migliaccio S, Di Nisio A, Mele C, et al. Int J Obes Supp 2019;9: 20-31. https://doi.org/10.1038/s41367-019-0010-8.

Chagas CE, Borges MC, Martini LA, Rogero MM. Nutrients 2012;4(1): 52-67. https://doi.org/10.3390/nu4010052.

Maestro B, Dávila N, Carranza MC, Calle C. J Steroid Biochem Mol Biol 2003;84(2-3): 223-230. https://doi.org/10.1016/s0960-0760(03)00032-3.

Kamycheva E, Jorde R, Figenschau Y, Haug E. J Endocrinol Invest 2007;30(2): 126-32. https://doi.org/10.1007/BF03347410.

Szymczak-Pajor I, Drzewoski J, Śliwińska A. Int J Mol Sci 2020;21(18): 6644. https://doi.org/10.3390/ijms21186644.

Han YY, Hsu SHJ, Su TC. Biomedicines 2021;9(5): 464. https://doi.org/10.3390/biomedicines9050464

Li S, He Y, Lin S, et al. Mol Nutr Food Res 2016;60(4): 798-809. https://doi.org/10.1002/mnfr.201500425.

Larrick BM, Kim KH, Donkin SS, Teegarden D. Nutr Res 2018;58: 72-83. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2018.07.004.

Cho HJ, Kang HC, Choi SA, et al. Biol Pharm Bull 2005;28(8): 1418-23. https://doi.org/10.1248/bpb.28.1418.

Orten-Luiten ACB, Janse A, Dhonukshe-Rutten RAM, Witkamp RF. Eur J Clin Pharmacol 2016;72: 605-614. https://doi.org/10.1007/s00228-016-2016-2.

Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS consensus workshop group. Hum Reprod 2004;19(1): 41-47. https://doi.org/10.1093/humrep/deh098.

Manuhin IB, Gevorkyan MA, Chagay NB. Anovulyatsiya i insulinorezistentnost, Moscow, 2006: 416 p.

Rothen JP, Rutishauser J, Walter PN, et al. Sci Rep 2021;11: 18746. https://doi.org/10.1038/s41598-021-97417-x.

Jin B, Qian L, Fu X, et al. J Int Med Res 2020;48(8): 300060520935313. https://doi.org/10.1177/0300060520935313

Safi A, Orazov M, Kalinchenko S. Womens Health (Lond) 2020;16: 1-6. https://doi.org/10.1177/1745506520969606.

Out M, Top WMC, Lehert P, et al. Diab Obes Metab 2018;20(8): 1951-1956. https://doi.org/10.1111/dom.13327.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-15

Як цитувати

Архипкіна, Т., Бондаренко, В., & Любимова, Л. (2022). ВПЛИВ ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛУ ТА ЙОГО КОМБІНАЦІЇ З МЕТФОРМІНОМ НА СТАТУС ЛІПІДНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНІВ У ЖІНОК ХВОРИХ НА СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ. Проблеми ендокринної патології, 79(1), 7–14. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.01

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >> 

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.