ІРИЗИН ЯК МАРКЕР ДІАБЕТИЧНОЇ МІОПАТІЇ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 1 ТИПУ

Анотація

Мета дослідження: визначити рівень іризину у сироватці крові дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, в залежності від тривалості захворювання та його роль в діагностиці діабетичної міопатії. Було обстежено 90 дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу (ЦД1) (середній вік 13,7 ± 0,3 років). В залежності від тривалості перебігу захворювання було сформовано 3 групи: 1 група — 26 дітей до 1 року захво- рювання на ЦД1; 2 група — 27 дітей — тривалість ЦД1 від 1–5 років; 3 група — 37 дітей з тривалістю ЦД1 більше 5 років. Групу контролю склали 25 умовно здорових дітей репрезентативних за віком та статтю. Всім дітям проводилась оцінка м’язової та жирової маси та їх індексів, ультразвукове обсте- ження скелетних м’язів та визначення рівня іризину у сироватці крові методом ІФА. Встановлено, що зі збільшенням тривалості ЦД1 відбувався перерозподіл компонентного складу тіла у вигляді змен- шення питомої ваги м’язової та збільшення відсотку жирової маси, а також зміни ультразвукової кар- тини скелетних м’язів, які характеризувались зменшенням товщини м’язового волокна, порушенням нормальної архітектоніки м’язу та підвищенням ехогенності м’язових пучків. Встановлено, що в перші роки захворювання зниження м’язової маси супроводжувалося зменшенням рівня іризину, натомість при тривалому перебігу ЦД1 відбувалося його підвищення, що супроводжувалося втратою м’язової маси та порушенням архітектоніки скелетної мускулатури. Таким чином, підвищення рівня іризину може використовуватись в якості додаткового маркеру розвитку діабетичної міопатії.