ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН РІВНЮ ЛЕПТИНУ В КРОВІ ПРИ ДЕЯКИХ ВАРІАНТАХ НЕПЛІДНОСТІ У ЧОЛОВІКІВ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.1.04Ключові слова:
чоловіче безпліддя, лептин, гіперлептинемія, андрогенодефіцит, індекс маси тіла, ендокринологіяАнотація
Непліддя є важливою медико-соціальною проблемою сучасності . Чоловічий фактор непліддя подружної пари складає приблизно 50%. Одним із факторів ризикуформування чоловічого непліддя є ожиріння, яке супроводжується підвищенням гормону жирової тканини лептину. Саме гіперлептинемія є предиктором формування патоспермій у чоловіків.
Матеріали та методи. Проведене комплексне клінічне та лабораторне обстеження 130 молодих чоловіків із непліддям. У 41 чоловіка було діагностовано ідіопатичну патоспермію, у 46 — неплідність на тлі дисфункції печінки та у 33 — на тлі посттравматичної енцефалопатії. У всіх чоловіків встановлено індекс маси тіла, параметри спермограми та проведено гормональне обстеження, яке включало визначення тестостерону, естрадіолу, лютеїнезуючого, фолікулостимулюючого гормонів та рівнів лептину в сироватці крові.
Результати. Встановлено, що надлишкова маса тілу є фактором ризику формування порушення сперматогенезу. Визначено , що підвищення маси тіла та ожиріння асоціюється з підвищенням рівнів лептину незалежно від стану сперматогенезу. Гіперлептинемія є преддиспонуючим фактором формування андрогенодефіциту, що супроводжується порушенням антиоксидантного балансу сперми та негативно впливає на процес дозрівання сперміїв та відповідно на їх рухливість.
Висновки. У чоловіків за наявності гіперлептинемії відмічається зменшення андроген-естрогенового балансу, що є фактором ризику формування андрогенодефіциту.
Встановлено, що в чоловіків із патологією печінки, незалежно від маси тіла, існує збільшення рівнів лептину, що є преддиспонуючим фактором формування патоспермій.
Посилання
Agarwal A, Baskaran S, Parekh N, et al. Lancet 2021;397(10271): 319-333. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32667-2.
ElTaieb MA, Ali AM, Sedeek MH, et al. Egypt J Hospital Med 2020;81(5): 1970-1976.
Chaudhuri GR, Das A, Bandhu S, et al. Middle East Fertil Soc J 2022;27: 1-12. https://doi.org/10.1186/s43043-022-00099-2.
Ayad B, Omolaoye TS, Louw N, et al. Front Reprod Health 2022;4: 1-15. https://doi.org/10.3389/frph.2022.822257.
Wang X, Zhang X, Huet L, et al. Reprod Biol Endocrinol 2018;16: 1-11. http://doi.org/10.1186/s12958-018-0368-4.
Martins AD, Moreira AC, Sá R, et al. Biochim Biophys Acta 2015;1852(9): 1824-1832. http://doi.org/10.1016/j.bbadis.2015.06.005.
Martínez-Uña M, López-Mancheño Z, Diéguez C, et al. Int J Mol Sci 2020;21(24): 1-33. http://doi.org/10.3390/ijms21249368.
Amjad S, Baig M, Zahid N, et al. Andrologia 2019;51(1). http://doi.org/10.1111/and.13147.
World Health Organization . WHO Laboratory Manual for the Examination and Processing of Human Semen, 5th ed. WHO Press, 2010.
Bhasin S, Cunningham GR, Hayes FJ, et al. J Clin Endocrinol Metab 2010;95(6): 2536-2559. http://doi.org/10.1210/jc.2009-2354.
WHO. Physical status: use and interpretation of antropometry: report of World Health Commitettee. Geneva, 1995.
Martinez-Una M, Lopez-Mancheno Z, Diegues C, et al. Int J Mol Sci 2020;21(24): 9368. http://doi.org/10.3390/ijms21249368.
Lima TFN, Nackeeran S, Rakitina E, et al. Androg Clin Res Ther 2020;1(1): 94-100. http://doi.org/10.1089/andro.2020.0007.
Agha A, Thompson C. Pituitary 2005;8(3-4): 245-249. http://doi.org/10.1007/s11102-005-3463-4.
Leisegang K, Sengupta P, Agarval A, et al. Andrologia 2021;53(1): e13617. http://doi.org/10.1111/and.13617
ISSN 
ISSN 
