ПОРІВНЯННЯ ТЕРМАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ВАРИКОЗНОЮ ХВОРОБОЮ ПІДШКІРНИХ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

Анотація

Мета. Порівняти ендовенозну лазерну абляцію (ЕВЛА) з довжиною хвилі 1470 нм із радіочастотною абляцією (РЧА) в лікуванні пацієнтів із варикозною хворобою (ВХ) та цукровим діабетом 2 типу (ЦД2).

Матеріали та методи. У дослідження залучили 121 пацієнта, що звернулися до відділу судинної хірургії комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня” та приватного медичного центру “Корона” в період із 2022 по 2024 рік з ВХ та ЦД2 без попереднього хірургічного лікування цієї патології в анамнезі. Пацієнтів поділили на дві групи (група І – ВХ, група ІІ – ВХ+ЦД2), кожна з яких містила дві підгрупи (ЕВЛА-І, РЧА-І і ЕВЛА-ІІ, РЧА-ІІ). Контрольний огляд проводили до лікування (№ 1), на 3-й день (№ 2) і через місяць після лікування (№ 3). Під час цих візитів здійснювали ультрасонографічну доплерографію підшкірних вен нижніх кінцівок з метою визначення діаметру великої підшкірної вени (ВПВ), наявності або відсутності реканалізації в ній, стану глибоких вен на предмет тромбозу, застосували опитування за формою VCSS (Varicose Clinical Severity Score) шкалою VAS, а також індивідуальний опитувальник суб’єктивних відчуттів. Статистичний аналіз виконали за допомогою методів параметричної статистики з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel і STATISTICA 6.0 від Statsoft (США) і визначенням t-критерію Ст’юдента.

Результати. Під час контрольного огляду № 3 спостерігали вірогідну відмінність між показниками діаметра ВПВ у ділянці гирла між ЕВЛА-І і РЧА-І (8,5 ± 0,18 і 7,3 ±  0,25, р < 0,05) і між ЕВЛА-ІІ і РЧА-ІІ (8,2 ± 0,11 і 7,7 ± 0,11, р < 0,05) і тенденцію до вірогідної відмінності за показниками діаметра ВПВ посередині стегна і на рівні коліна.

Бальність за шкалою VCSS через місяці після лікування у порівнянні з вихідними даними в обох підгрупах груп ВХ і ВХ+ЦД2 вірогідно (р < 0,05) знизилась, що свідчить на користь обох варіантів термальної абляції (від 17,7 ± 1,12 до 13,3 ± 1,04 у підгрупі ЕВЛА-І, від 17,6 ± 1,1 до 12,2 ± 0,47 у підгрупі РЧА-І і від 19,9 ± 1,27 до 16,1 ± 0,66 в підгрупі ЕВЛА-ІІ, від 19,8 ± 1,13 до 15,5 ± 0,69 у підгрупі РЧА-ІІ).

Порівнюючи бальність болю за шкалою VAS між ЕВЛА-І і РЧА-І, ЕВЛА-ІІ і РЧА-ІІ виявили вірогідну відмінність (р < 0,05) під час контрольного огляду № 1 (4,5 ± 0,41 і 2,9 ± 0,27 для ЕВЛА-І; 4,4 ± 0,36 і 2,8 ± 0,19 для РЧА-І) і № 2 (3,4 ± 0,24 і 2,2 ± 0,18 для ЕВЛА-ІІ; 3,1 ± 0,27 і 2,1 ± 0,2 для РЧА-ІІ), що свідчить про вищу інтенсивність болю під впливом ЕВЛА незалежно від групи дослідження (ВХ чи ВХ+ЦД2).

Висновки. Визначено, що через місяць після лікування із застосуванням радіочастотної абляції спостерігалося вірогідно більш виразне поліпшення в порівнянні з ендовенозною лазерною абляцією за даними діаметра в ділянці гирла великої підшкірної вени у пацієнтів поза залежністю від наявності цукрового діабету. Показана тенденція до поліпшення за показниками діаметра великої підшкірної вени посередині стегна і на рівні коліна через місяць після лікування із застосуванням радіочастотної абляції в обох групах. Сукупність балів за шкалою VCSS вірогідно знизилася в обох групах дослідження через місяць після лікування незалежно від вибору методу термальної абляції. Радіочастотна абляція асоціюється з меншим відчуттям болю порівняно з ендовенозною лазерною абляцією під час і на 3-й день після лікування незалежно від наявності цукрового діабету. Показано більше переваг на користь радіочастотної абляції у пацієнтів із варикозною хворобою та цукровим діабетом 2 типу щодо діаметра великої підшкірної вени в різних локалізаціях, меншої частоти побічних ефектів (оніміння, поколювання) і відчуття болю під час і після лікування.