ЗМІНИ МІКРОБІОТИ КИШКІВНИКА ПІД ВПЛИВОМ МЕТФОРМІНУ, ПІОГЛІТАЗОНУ ТА ЛЕВОТИРОКСИНУ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ, НАДМІРНОЮ ВАГОЮ ТА ГІПОТИРЕОЗОМ.
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.4.06Ключові слова:
кишкова мікробіота, мікробіота кишківника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, мікробіота кишківника при гіпотиреозіАнотація
Актуальність. Дискусія про роль кишкової мікробіоти (КМ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу розпочалася нещодавно і вимагає ґрунтовних спостережень. Цей виклик стає ще складнішим, особливо у пацієнтів з наявними супутніми захворюваннями, такими як гіпотиреоз і ожиріння, що отримують лікування.
Мета дослідження. Виявити зміни мікробіоти кишківника під впливом метформіну, піоглітазону та левотироксину у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, надмірною вагою та гіпотиреозом.
Матеріали та методи. Обстежено 36 пацієнтів (19 жінок і 17 чоловіків) віком від 35 до 67 років з індексом маси тіла (ІМТ) 27,73±0,28 кг/м2, у яких вперше діагностували ЦД 2 типу та гіпотиреоз. Пацієнтам призначили дозу левотироксину (25-150 мкг/добу), метформіну (500-2000 мг/добу) та піоглітазону (15-30 мг/добу) згідно індивідуальних потреб до досягнення стану компенсації. Пацієнтів обстежували до і після 6 місяців вищевказаної терапії, перевіряли масу тіла і зріст, лабораторно визначали рівень тиреотропного гормону, вільного тироксину, вільного трийодтироніну, глюкози в крові натщесерце і інсуліну, індексу HOMA-IR, HbA1c, стан КМ оцінювали за рівнями бактерій: Firmicutes, Bacteroidetes, Actinobacteria, Lactobacilus spp., Bifidobacterium spp., Bacteroides fragilis, Вacteroides thetaiotaomicron, Akkermansia muciniphila, а також співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes.
Результати. Під впливом обраної терапії у всіх пацієнтів досягнуто стан еутиреозу і поліпшення глікемічного профілю. Обстеження КМ на початку терапії показало, що трохи більше половини всієї бактеріальної маси, а саме 51,21%, складають Bacteroidetes, 31,11% – Firmicutes, 5,31% – Actinobacteria, 12,37% – інші типи. Після проведеної терапії та досягнення компенсації це співвідношення змінилося в бік появи більш широкого різноманіття мікробіому за рахунок зменшення частки Bacteroidetes до 41,68 % і збільшення Firmicutes до 36,86 %, Actinobacteria – до 7,24 % і менш чисельних груп бактерій, об'єднаних під загальною групою «інші» – до 14,22 %.
Висновки. Клінічне дослідження вперше виявило специфічні кількісні зміни в структурі кишкової мікробіоти у пацієнтів з надмірною вагою з цукровим діабетом 2 типу та гіпотиреозом після піврічного комплексного лікування. Зі збільшенням вмісту Actinobacteria і групи «інших» кишкова мікробіота продемонструвала зрушення в бік збільшення профілю Firmicutes і суміжного зниження Bacteroidetes. З'ясування впливу кожного з препаратів (метформіну, піоглітазону, левотироксину) на певні культури кишкової мікробіоти є важливими завданнями подальших досліджень з метою встановлення нових патогенетичних зв'язків цукрового діабету 2 типу та гіпотиреозу, а також специфічних маркерів на етапах розвитку цих захворювань та їх компенсації.
Посилання
Oficijnyj sajt MOZ Ukrai'ny, available at: www.moz.gov.ua
Jankovskyj DS, Shyrobokov VP, Volosovec AP, et al. Zhurn NAMN Ukrai'ny 2013;19(4): 411-420.
Lu CC, Ma KL, Ruan XZ, Liu BC. Int J Med Sci 2018;15(8): 816-822.
Moskva HA, Urbanovych AM, Lapovec' LJe. Probl Endokryn Patologii' 2018;4(66): 85-90.
Shin NR, Bose S, Wang JH, et al. FASEB J 2020;34(6): 8686-8701. http://doi.org/10.1096/fj.201903091RR.
Brychta R, Chen K. Eur J Clin Nutr 2017;71: 345-352.
Sawicka-Gutaj N, Erampamoorthy A, Zybek-Kocik A, et al. Metabolites 2022:12: 336.
Worthmann A, John C, Rühlemann MC, et al. Nat Med 2017;23(7): 839-849.
Rudichenko VM, Odynec' MO, Todorashko II, Chervatjuk VV. Farmakoterapija 2014;9(185): 32-35.
Sapna Sh, Prabhanshu T. J Nut Bioch 2019;63: 101-108.
Lang TA, Sesik M. Kak opisyvat' statistiku v medicine: annotirovannoe rukovodstvo dlja avtorov, redaktorov i recenzentov, Moskva, 2011: 480 p.
American Diabetes Association. Diab Care 2021;44(1): 244. https://doi.org/10.2337/dc21-S009
Davenport ER, Sanders JG, Song SJ, et al. BMC biology 2017;15(1): 127.
Vallianou NG, Stratigou T, Tsagarakis S. Hormones (Athens) 2019;18(2): 141-144. http//doi.org/10.1007/s42000-019-00093-w.

ISSN
ISSN 






