ДОВГОТРИВАЛИЙ ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕБУДОВИ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПРОМІЖНОЇ ЧАСТКИ ГІПОФІЗА СТАТЕВОЗРІЛИХ ЩУРІВ-САМИЦЬ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.14Ключові слова:
аденогіпофіз, важкі метали, Кі-67, АКТГАнотація
Розвиток патології окремих органів та систем безперечно залежить від несприятливих факторів навколишнього середовища. Дисбаланс рівня важких металів негативно впливає на здоров’я населення та може призвести до непередбачуваних наслідків. Гормони проміжної частки гіпофіза займають одне з ключових місць у регуляції та підтриманні основних функцій організму. Питання впливу на проміжну частку гіпофіза комбінації солей важких металів залишається актуальним та недостатньо вивченим. З метою вивчення морфофункціональних перебудов структурних компонентів проміжної частки гіпофіза статевозрілих щурів-самиць був проведений експеримент на 12 тваринах масою тіла 250–300 г, у віці 7–8 місяців. Тварини експериментальної групи протягом 60-ти діб вживали звичайну питну воду, насичену комбінацією солей важких металів. Застосовувалися морфометричні, статистичні, імуногістохімічні, біохімічні та гістологічні методи дослідження. Довготривале надходження до організму статевозрілих щурів-самиць солей важких металів призводить до морфологічних трансформацій усіх структурних компонентів проміжної частки гіпофізу. Виявляється виразне потовщення та набряк міжтрабекулярних сполучнотканинних септ, запустіння капілярів та морфологічні перебудови ядер частини тропоцитів: конденсація хроматину та його маргінальне розташування, початкові етапи некробіотичних змін. Морфофункціональні перебудови у залозі мали неспецифічний поліморфний характер та характеризувалися розвитком пристосувально-компенсаторних процесів з ознаками підвищеної функціональної активності. Наведені перебудови характерні для стадії підвищеної резистентності загального адаптаційного синдрому.
Посилання
Rozhkov IM, et al. Naukovi praci. Tehnogenna bezpeka. Radiobiologija 2016; 268,280: 92-94.
Hamid, A, et al. Am-Euras. J. Agric. & Environ 2016; 16 (4): 786-94.
Jaishankar M, et al. Interdiscip Toxicol 2014; 7 (2): 60-72. https://doi.org/10.2478/intox-2014-0009.
Gryncova NB. 15-th International European scientific conference on Innovations in Technical and Natural Sciences, Vienna, 2017: 3-8.
Kuzenko E, et.al. Osteologický Bull 2014; 1: 25-31.
Guyton AC, Hall JE. Philadelphia, 2000: 846-857.
Leslie P. Gartner Textbook of Histology, Elsevier, 2017: 656 p.
The Pituitary, Copyright, 2011: 731 p.
Chumachenko OJu. Visn probl biologii' i medycyny 2011; 3: 216-219.
Chumachenko OJu. Visn probl biologii' i medycyny 2011; 4 (90): 226-230.
Fenger M. Regulatory peptides 1988; 20: 345-357
Pollard I. J Endocrinol 1983; 99: 239-343.
Klenerova V, Sida P. Physiol Res 1994; 43: 289-292.
Kononen J. Endocrinology 1992; 130 (5): 3041-3047.
Mabuchi Y, et al. Tissue and Cell 2008; 40 (3): 157-166.
Metz B, et al. Environmental Endocrinology, Springer, 1978.
Goncharenko VM, et al. Imunologija ta alergologija: nauka i praktyka 2015; 1: 70-74.
Melmed S, et al. Textbook of Endocrinology, Saunders, 2011: 1816 p.
Polenov AL. Gipotalamicheskaja nejrosekrecija, Moskva, 1971: 159 p.
Kobayashi Y, Gosbee J. Springer-verlag 1971: 585.

ISSN
ISSN 






