МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕБУДОВИ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЕПІФІЗАРНО-ПАРАТИРЕОЇДНОЇ ВІСІ ЩУРІВ В ПЕРІОД РЕАДАПТАЦІЇ ПІСЛЯ ДОВГОТРИВАЛОГО ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Автор(и)

  • Гринцова Н. Б. Сумський державний університет, медичний інститут, кафедра морфології, кафедра патологічної анатомії, м. Суми, Україна
  • Тимакова О. О. Сумський державний університет, медичний інститут, кафедра морфології, кафедра патологічної анатомії, м. Суми, Україна
  • Романюк А. М. Сумський державний університет, медичний інститут, кафедра морфології, кафедра патологічної анатомії, м. Суми, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.14

Ключові слова:

епіфіз, прищитоподібні залози, важкі метали

Анотація

Важливою екологічною проблемою є забруднення навколишнього середовища солями важких металів, які знаходяться у різноманітних комбінаціях в залежності від регіону та зумовлюють несприятливий вплив на здоров’я населення. Ендокринна система разом з імунною та нервовою підтримує гомеостаз у організмі. З метою вивчення морфофункціональних перебудов структурних компонентів епіфізарно-паратиреоїдної вісі щурів в період 30-ти денної реадаптації після 90-то денного впливу солей важких металів (ZnSO4 · 7H2O) — 5 мг/л, (CuSO4 · 5H2O) — 1 мг/л, (FeSO4 ) — 10 мг/л, (MnSO4 · 5H2O) — 0,1 мг/л, (Pb(NO3 ) 2 ) — 0,1 мг/л та (K2Cr2O7) — 0,1 мг/л) був проведений експеримент на 24 білих статевозрілих щурах-самцях масою 250–300 г, віком 7–8 місяців. Тварини експериментальної групи протягом 30-ти діб вживали звичайну питну воду. Було застосовано морфологічні, статистичні, імуногістохімічні та біохімічні методи дослідження. 30-ти денний термін реадаптації після 90-то денного надходження в організм солей важких металів є недостатнім для повного відновлення гомеостазу в епіфізарнопаратиреоїдній системі, яка перебуває в стадії «субкомпенсації» хронічного стресу. Було визначено виразні морфологічні перебудови зі сторони судинного русла епіфізу та прищитоподібної залози (стаз крові, агрегація еритроцитів, сладж-феномен), у епіфізі формувалася активна гліальна реакція, порушувалася будова епітеліальних трабекул залоз. Рівні паратгормону та кальцію в крові експериментальних тварин були достовірно нижчими за показники експериментальних тварин. Відмічена більша уразливість та більш швидка динаміка відновних процесів у прищитоподібній залозі до дії солей важких металів у порівнянні з епіфізом. Розвиток гіпофункції прищитоподібної залози безперечно негативно впливає на загальний кальцієвий метаболізм в організмі, розвиток компенсаторно-пристосувальних процесів та перебіг загального адаптаційного синдрому у відповідь на дію пошкоджуючого агента.

Посилання

Romaniuk A, Lyndin M, Lуndіna Y, et al. Turkish J Pathol 2018; 34: 73-81. doi: http://doi.org/10.5146/tjpath.2017.01412.

Romanyuk AM, Hryntsova NB, Karpenko LI, et al.Probl Endocrin Pathology 2019; 2: 98-103.

Stepovaya EA. The effect of epiphysectomy on the circadian rhythm of total calcium concentration in blood plasma and rhythmostasis in rats, Stavropol, 2001:27 p.

Volkov VP. Universum: Medicine and Pharmacology Electron Sci Zhurn 2014; 9(10), available at : http://

universum.com/en/med/archive/item/1590.

Bondarenko LO. Ukr Radiol J 2001; 9: 298-302.

Denisenko SA, Gubina-Vakulik GI. Probl Endocrin Pathology 2009; 4: 112-117.

Logvinov SV, Gerasimov AV, Kostyuchenko VP. Bull Siberian Med 2003;3: 36-43.

Pshichenko VV. Kuban Sci Med Bull 2014; 1(143): 150-154.

Srivastav AK. Srivastava SK. Iran J Toxicol 2019;13(3): 39-44.

Hayes AW, Hardisty JF, Harris SB. Regul Toxicol Pharmacol 2020; 111: 104540. doi: http://doi.org/10.1016/j.yrtph.2019.104540.

Serra C, Silveira L. Lasers Med Sci 2020; 35(1): 107-114.doi: http://doi.org/10.1007/s10103-019-02800-w.

Avilova О, Erokhina V. Balkan Med Union 2019; 54(2):227-234. doi: http://doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.2.02.

Hemida AH, Aljaberi KK, Alsammahi AA, Althagafi HM. Indo Am J Pharm Sci 2019; 6(1): 1526-1530.

Moskalenko RA, Romanyuk AM, Budko GYu, et al. Ukr Morph Almanach 2010; 8(1): 60-65.

Kashirina NK, Andybura NYu, Rogozin OV. Tavrichesky Med-Biol Bull 2005; 8(3): 48-51.

Kravets OV. Ukr Morph Almanach 2009; 7(1): 36-37.

Kancheva R, Sulkova S, Svara F. Physiol Res 2008;57(1): 181-185.

Stern JE, Esquifino AI, Bonacho MG. J Pineal Res 1997; 22(1): 9-15.

Lutsik SO, Yashchenko AM. World Med Biol 2018; 4(66): 175-180.

Romanyuk AM, Timakova OO, Lindina YuM, et al. Bull Vinnytskia Nat Med Un-ty 2019; 23(1): 80-83.

Bondarenko LA, Gubina-Vakulik GI, Gevorgyan AR. Pineal gland and hypothalamic-pituitary-thyroid system:age and chronobiological aspects, Kharkiv, 2013:262 p.

Gubina-Vakulik GI. Bukovina Med Bull 2006; 10(4):34-36.

Goryainov SA, Protsky SV, Okhotin VE et al. Anal Clin Experim Neurol 2013; 7(1): 45-51.

Shkorbatov YuG. Structural and electrochemical power of the nuclei of the civil society of people with the sound of physical and chemical factors and the great functionality of the body, Kiev, 2005: 27 p.

Kirillov OI, Khasina YeI. Vіsn Khark Natsіonal Un-tu іm. VN. Karazіna. Medytsyna 2003; 581(5): 57-58.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-12

Як цитувати

Гринцова, Н. Б., Тимакова, . О. О., & Романюк, А. М. (2020). МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕБУДОВИ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЕПІФІЗАРНО-ПАРАТИРЕОЇДНОЇ ВІСІ ЩУРІВ В ПЕРІОД РЕАДАПТАЦІЇ ПІСЛЯ ДОВГОТРИВАЛОГО ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ. Проблеми ендокринної патології, 74(4), 106–114. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.14

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.