ГІПЕРГЛІКЕМІЯ ЯК СТРЕСОВА ВІДПОВІДЬ ОРГАНІЗМУ ПРИ БОЙОВИХ ПОРАНЕННЯХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД)
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2026.1.07Ключові слова:
бойова травма, стресова гіперглікемія, інсулінорезистентність, інсулінотерапія, HbA1c, політравма, оглядАнотація
Актуальність. В умовах повномасштабної війни лікування військовослужбовців із політравмами потребує комплексного підходу до корекції метаболічних порушень. Стресова гіперглікемія (СГ) є типовою патофізіологічною відповіддю на бойову травму, що виникає внаслідок активації гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі та розвитку гострої інсулінорезистентності. Неконтрольована СГ корелює з підвищеною смертністю, ризиком септичних ускладнень та подовженням терміну госпіталізації.
Мета роботи: на основі аналізу сучасної літератури та власних спостережень дослідити особливості розвитку стресової гіперглікемії у поранених чоловіків середнього віку, проаналізувати діагностичні підходи та оцінити ефективність стратегій глікемічного контролю залежно від характеру бойової травми.
Матеріали та методи. Здійснено огляд світових протоколів та ретроспективний аналіз 596 випадків СГ у військовослужбовців (середній вік — 43,6 ± 3,2 року). Концентрацію глюкози визначали глюкозооксидазним методом (аналізатор Roche Cobas). Робота відповідає нормам GCP, GLP та Гельсінської декларації.
Результати. Встановлено, що у 93 % випадків СГ супроводжувала важкі поєднані поранення з розвитком гострої гіпоксемічної дихальної недостатності та пневмоній; при опіках — 5,1 %, при спінальних травмах — 1,9 %. У 70 % випадків гіперглікемія посилювалася застосуванням гідропреднізолону. Виражена глікемія (10,1–14,0 ммоль/л) зафіксована у 72,4 % осіб, критична (понад 14,1 ммоль/л) — у 11,9 %, з піковими значеннями до 28,7 ммоль/л. Корекцію проводили інсулінами короткої дії: дробово (80 %) або постійною інфузією (20 %), що було найбільш доцільним при критичних станах.
Висновки. Для диференціації гострої стресової гіперглікемії від недіагностованого діабету критично важливим є скринінг HbA1c та використання коефіцієнта стресової гіперглікемії. Світова практика змістила акценти на поміркований контроль (цільовий рівень < 200 мг/дл або 100–180 мг/дл).
Своєчасний глікемічний контроль є невід’ємною частиною протишокової терапії. Впровадження HbA1c-орієнтованих протоколів та індивідуалізованої інсулінотерапії мінімізує ризики глюкозотоксичності та покращує загальні хірургічні результати у військовослужбовців.
Посилання
1. Seliukova N, Khoroshun E, Makarov V, et al. Probl Endocrine Pathol 2025;82(1): 58-66. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2025.1.07.
2. Michetti CP, Fakhry SM, Brasel K, et al. J Trauma Acute Care Surg 2019;86: 783-790. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002223.
3. Sacco TL, LaRiccia B. J Trauma Nurs 2016;23: 156-164. https://doi.org/10.1097/JTN.0000000000000205.
4. Yaribeygi H, Panahi Y, Sahraei H, et al. EXCLI J. 2017;16: 1057-1072. https://doi.org/10.17179/excli2017-480.
5. Bellis A, Mauro C, Barbato E, et al. Int J Mol Sci 2021;22(2): 775. https://doi.org/10.3390/ijms22020775.
6. Seliukova N, Lurin I, Boiko M, et al. Endokrynologia 2024;29(2): 135-141. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2024.29-2.135.
7. Zhang Y, Yan Y, Sun L, Wang Y. Eur J Med Res 2024;29(1): 558. https://doi.org/10.1186/s40001-024-02160-4.
8. Fleming MA 2nd, Ehsan L, Moore SR, Levin DE. Gastroenterol Res Pract 2020;2020: 1-13. https://doi.org/10.1155/2020/8024171.
9. Peacock TS. AORN J 2019;109(1): 80-86. https://doi.org/10.1002/aorn.12445.
10. Phadke D, Beller JP, Tribble C. Heart Surg Forum 2018;21(6): E522-E526. https://doi.org/10.1532/hsf.2008.
11. Lurin I, Khoroshun E, Seliukova N, et al. Mìžnar Endokrinol žurn 2024;20(5): 349-356. https://doi.org/10.22141/2224-0721.20.5.2024.1419.
12. Dungan KM, Braithwaite SS, Preiser JC. Lancet 2009;373: 1798-1807. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60553-5.
13. El-Menyar A, Asim M, Mir F, et al. World J Surg 2021;45: 2670-2681. https://doi.org/10.1007/s00268-021-06190-5.
14. Marik PE, Bellomo R. Crit Care 2013;17: 305. https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e318283d124.
15. Van Ackerbroeck S, Schepens T, Janssens K, et al. Critical care (London, England) 2015;19: 355. https://doi.org/10.1186/s13054-015-1064-9.
16. Cao H, Wei J, Ma W, Li Y. PloS One 2025;20(5): e0323085. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0323085.
17. Nathan DM, Kuenen J, Borg R, et al. Diabetes Care 2008;31: 1473-1478. https://doi.org/10.2337/dc08-0545.
18. Roberts GW, Quinn SJ, Valentine N, et al. J Clin Endocrinol Metab 2015;100: 4490-4497. https://doi.org/10.1210/jc.2015-2660.
19. Deng Y, Wu S, Liu J, et al. Front Aging Neurosci 2022;14: 936862. https://doi.org/10.3389/fnagi.2022.936862.
20. Zhang J, Zhang Q, Gu H, et al. Ann Clin Transl Neurol 2024;11: 1492-1501. https://doi.org/10.1002/acn3.52063.
21. Van den Berghe G, Wouters P, Weekers F, et al. N Engl J Med 2001;345(19): 1359-1367. https://doi.org/10.1056/NEJMoa011300.
22. The NICE-SUGAR Study Investigators. N Engl J Med 2009;360(13): 1283-1297. https://doi.org/10.1056/NEJMoa0810625.
23. Shah NJ, Leis A, Kheterpal S, et al. BMC Anesthesiol 2020;20(1): 106. https://doi.org/10.1186/s12871-020-01022-w.
24. Lu J, Zhang C, Wang Z, et al. Am J Infect Control 2020;48(11): 1365-1369.
25. Berríos-Torres SI, Umscheid CA, Bratzler DW, et al. JAMA Surg 2017;152(8): 784-791. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2017.0904.
26. Todd LA, Vigersky RA. Mil Med 2021;186(9-10): e867-e872. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa467.
27. Dougherty SM, Schommer J, Salinas JL, et al. J Clin Anesth 2021;74: 110375. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2021.110375.
28. Long CA, Fang ZB, Hu FY, et al. J Vasc Surg 2019;69(4): 1219-1226. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2018.06.212.
29. Yoneda A, Takesue Y, Takahashi Y, et al. World J Surg 2020;44(5): 1450-1458. https://doi.org/10.1007/s00268-020-05371-y
30. Gallagher JM, Erich RA, Gattermeyer R, Beam KK. JB JS Open Access 2017;2(1): e0008. https://doi.org/10.2106/JBJS.OA.16.00008
31. Shakeshaft AJ, Scanlon K, Eslick GD, et al. World J Surg 2020;44(10): 3491-3500. https://doi.org/10.1007/s00268-020-05596-x
32. Van Niekerk G, Christowitz C, Conradie D, Engelbrecht A-M. Cytokine Growth Factor Rev 2020;52: 34-44. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2019.11.006.
33. Ware LR, Gilmore JF, Szumita PM. Nutr Clin Pract 2022;37(3): 521-535. https://doi.org/10.1002/ncp.10858.
34. Morin NP. A Clin Diabetes 2023;41(3): 446-451. https://doi.org/10.2337/cd21-0139.
35. Korytkowski MT, Muniyappa R, Antinori-Lent K, et al. J Clin Endocrinol Metab 2022;107(8): 2101-2128. https://doi.org/10.1210/clinem/dgac278.
36. Ernst, Cheryl DNP, FNP-BC, NE-BC, RNFA. Nurse Practitioner 2025;50(11): 22-27. | https://doi.org/10.1097/01.NPR.0000000000000372.
37. Camperlengo L, Spencer M, Graves P, et al. Surg Infect 2023;24(4): 382-389. https://doi.org/10.1089/sur.2022.411.
38. Johnson JK, Sollecito WA. McLaughlin and Kaluzny's Continuous Quality Improvement in Health Care. 5th ed. Jones & Bartlett Learning, 2020: 350 p.
39. Gel'sins'ka deklaracija Vsesvitn'oi' medychnoi' asociacii' "Etychni pryncypy medychnyh doslidzhen' za uchastju ljudyny u jakosti ob'jekta doslidzhennja", available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005/card2/sp:dark
40. Konvencija pro zahyst prav i gidnosti ljudyny shhodo zastosuvannja biologii' ta medycyny: Konvencija pro prava ljudyny ta biomedycynu, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_334#Text
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Хорошун Е. М., Селюкова Н. Ю., Негодуйко В. В., Макаров Д. О., Бойко М. О., Перець О. В., Місюра К. В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
ISSN 
