ТИРЕОЇДНИЙ СТАТУС, ВМІСТ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПАЦІЄНТІВ З АУТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ З ПОСТРАЖДАЛИХ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ РАЙОНІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • Лузанчук І. А. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна
  • Кравченко В. І. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна
  • Полумбрик М. О. Національний університет харчових технології, м. Київ, Україна
  • Таращенко Ю. М. Національний університет харчових технології, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.3.07

Ключові слова:

йодний дефіцит, щитоподібна залоза, автоімунний тиреоїдит, екскреція йоду із сечею, макро- та мікроелементи, відносний ризик виникнення захворювання

Анотація

Обстежено 61 мешканців з постраждалих після Чорнобильської аварії районів Житомирської області: з них 45 без тиреоїдної патології — контрольна група, та 16 з із автоімунним тиреоїдитом — дослідна група. Всі обстежені з дозою опромінення щитоподібної залози (ЩЗ) < 0,3Гр – ≥1Гр, та є членами когортних досліджень Українсько-Білорусько-Американського проекту. Проводились ультразвукові дослідження стану ЩЗ сканером Terason 2000 з лінійним датчиком частотою 10 мГц, визначення вмісту йоду в сечі — церій-арсенітним методом Sandell–Kolthoff в модифікації Dunn. Функціональний стан ЩЗ досліджували за вмістом тиреотропного гормону (ТТГ), вільно- го тироксину (вТ4), тиреоглобуліну (ТГ) в сироватці крові методом радіоімунного аналізу. Дослідження рівнів антитіл до тиреоглобуліну та тироксин-пероксидази в сироватці крові проводили імунофер- ментним методом. При дослідженні показників тиреоїдного статусу група пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом відрізнялась від контролю збільшеним тиреоїдним об’ємом, підвищеним рівнем антитіл до тиреоперокси- дази та підвищеним рівнем тиреотропного гормону. Медіана екскреції йоду з сечею в досліджених групах достовірно відрізнялась (p < 0,05), її показник в контрольній групі становив 80,5 мкг/л, в дослідній групі 51,7 що вказувало на наявність йододефіциту слабкого ступеня. Концентрацію кальцію, магнію, цинку, міді, заліза та селену в зразках сироватки крові визнача- ли методом оптично-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (ІЗП-ОЕС, Perkin-Elmer, Проблеми ендокринної патології № 3, 2020 61 Клінічна ендокринологія модель Optima 2100, США).У обстежених пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом встановлено знижений (p < 0,001) рівень магнію, кальцію, цинку та міді в сироватці крові у порівнянні з відповідним показником у контрольній групі. Відносний ризик розвитку АІТ при низькому вмісту магнію (Р < 0,001) становив RR = 5,4 (95 % ДІ 2,7–8,8), при низькому вмісту кальцію — 2,9 (95 % ДІ 1,8–3,6) (Р < 0,001) та при низькому вмісту цинку — 2,3 (95 % ДІ 1,6–2,6) (Р < 0,01).

Посилання

Kravchenko VI, Postol SV. Int J Endocrinol 2011; 35(3): 26-31.

Bodnar PM. Endocrinologia: handbook, Vinnytsya, 2007: 344 p.

Pankiv VI. Diseases of the thyroid gland: monographia, Chernivtsi, 2003: 258 p.

Luzanchuk I, Kravchenko VI, Andrusyshyna IM, et al. Int Endocrinol J 2 019; 4 (15), 2 90-297. https://doi.org/10.22141/2224-0721.15.4.2019.174814.

Brenner AV, Tronko MD, Hatch M, et al. Environ Health Perspect 2011; 119(7): 933-939. https://doi.org/10.1289/ehp.1002674.

Tronko MD, Brenner AV, Olijnyk VA, et al. J Clin Endocrinol Metab 91(11): 4344-4351. https://doi.org/0.1210/jc.2006-0498.

Brunn J, Blocjk U, Ruf J, et al. Deutsch Medizin Wochen 1981; 106: 1338-1340.

Dunn JT, Grutchfield HE, Gutekunst R, Dunn AD. Methods for measuring iodine in urine: guidance, Amsterdam, 1993: 71 p.

Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination : a guide for programme managers. 3rd edition, World Health Organization, 2007: 99 p.

Andrusyshyna IM, Lampeka OG, Holub IO, et al. Assessment of trace elements exchange related disorders in workers using ICP-OES: guidance, Kyiv, 2014: 60 p.

Bonita R, Beaglehole R, Kjellstrцm T. Basic epidemiology. 2nd ed: guidance, Geneva, 2006: 226 p.

Lyakh YE, Gurianov VG. Vestnik of hygiene epidemiol 2004; 8(1): 155-167.

Bengsch B, Wherry EJ. Immunity 2015; 42(2), 203-205. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2015.01.023.

Hogan G, Rao A. Biochem Biophys Res Commun 2015; 460 (1), 40-49. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2015.02.110.

Lee MD, Bingham KN, Mitchell TY, et al. Mol Immunol 2015; 63(2): 540-549. https://doi.org/10.1016/j.molimm.2014.10.015.

Janeway CA, Medzhitov R. Annu Rev Immunol 2002; 20: 197-216. https://doi.org/10.1146/annurev.immunol.20.083001.084359.

Cronin S, Woolf CJ, Weiss G, et al. Front Mol Biosci 2019; 6: 116. https://doi.org/10.3389/fmolb.2019.00116.

Gulec S, Collins JF. Annu Rev Nutr 2014; 34: 95-116. https://doi.org/10.1146/annurev-nutr-071812-161215.

Percival SS. Nutr Rev 1995; 53(3): 59-66.

Avery JC, Hoffmann PR. Nutrients 2018; 10(9): E1203. https://doi.org/10.3390/nu10091203.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Лузанчук , І. А., Кравченко, В. І., Полумбрик, М. О., & Таращенко, Ю. М. (2020). ТИРЕОЇДНИЙ СТАТУС, ВМІСТ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПАЦІЄНТІВ З АУТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ З ПОСТРАЖДАЛИХ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ РАЙОНІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Проблеми ендокринної патології, 73(3), 54–61. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.3.07

Номер

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.