АНАМНЕСТИЧНА ТА КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З АУТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2023.3.09Ключові слова:
аутоімунний тиреоїдит, діти, скарги, анамнез, захворюванняАнотація
Актуальність. Сьогодні, аутоімуний тиреоїдит є розповсюдженим захворюванням щитоподібної залози у детей.
Мета дослідження. Провести порівняльну характеристику анамнестичних та клініко-параклінічних даних у дітей з аутоімунним тиреоїдитом і без патології щитоподібної залози.
Матеріали і методи.
Дослідження було проведено у 132 дітей (55 хлопчиків і 77 дівчаток) з аутоімунним тиреоїдитом у віці 11,68±0,35 років. В контрольну групу порівняння було включено 577 дітей (268 хлопчиків і 309 дівчаток), без патології щитоподібної залози у віці 11,49±0,17 років. Статистичні методи дослідження проводились за допомогою ліцензійного пакета програм Statistica. Статистично значимими були відмінності р<0.05, р<0.01, р<0.001.
Результати.
Проведене дослідження дітей з аутоімунним тиреоїдитом та без патології щитоподібної залози продемонструвало, що у паціентів основної групи спостереження в 78,31% випадків був діагностований еутиреоз, в 17,39% - гіпотериоз, в 4,3% - гіпертиреоз. У дітей з аутоімунним тиреоїдитом, рівень антитіл к тиреопероксидазі був у межах 209.7 – 694.7 МО/мл, тиреотропний гормон (ТТГ) - от 0,01 – 5,93 – 89,9 МО/мл, тироксин вільний (Т4 вільний) - от 1,14 – 28,8 нг/дл. У дітей без патології щитоподібної залози рівень антитіл до тиреопероксдази був в межах вікової норми (5.8 – 9.31 МО/мл). При цьому, критеріями ранньої діагностики аутоімунного тиреоїдита були: обтяжений сімейний анамнез (15.9%); скарги на психоемоційні, неврологічні порушення (35.6%) та порушення серцевого ритму (14.4%), переважно у хлопчиків (58.2% і 18.18%), тривалий субфебрилитет (5.3%), переважно у дівчаток (6.5%); наявність коморбідної патології: захворювання респіраторного тракту (25.76%) і лімфаденіти (28.03%).
Висновок.
Рання діагностика аутоімунного тиреоїдита у дітей дозволяє своєчасно попередити негативний вплив захворювання на функціональний стан і розвиток дитячого організма.
Посилання
Bachyns'ka IV. Ukr Zhurn Dytjachoi' Endoсrynologii' 2016;3(19): 18-23. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?
Cepeha CM, Paul C, Borlea A, et al. Diagnostics 2021;11(248): 10. https://doi.org/10.3390/diagnostics11020248.
Marco Cappa, Carla Bizzarri, Francesca Crea. J Thyroid Res 2011;13. https://doi:10.4061/2011/675703.
Filippo De Luca, Tommaso Aversa, Giuseppina Salzano, et al. Thyroid Diseases in Childhood 2015: 181-194. https://doi.org/10.1007/978-3-319-19213-0_16.
Admoni O, Rath S, Almagor T, et al. Front Endocrinol 2020;11: 6. https://doi:10.3389/fendo.2020.00309.
Filippo De Luca, Simona Santucci, Domenico Corica, et al. Italian J Pediatr 2013;39(1): 8. https://doi:10.1186/1824-7288-39-8.
Brown Rosalind S. J Clin Res Pediatric Endocrinol 2013;5(1): 45-49. https://doi: 10.4274/Jcrpe.855.
Buldygina JuV. Int J Endocrinol 2020;16(3): 215-220. https://doi: 10.22141/2224-0721.16.3.2020.205269.
Tang S, Yang M, Zhang D. Front Endocrinol 2021;12. https://doi: 10.3389/fendo.2021.737527.
Shumna TJe, Shmatko KS, Tarasevych TV, et al. Zdorov'e Rebenka 2015;8 (68): 62-66. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_8_14.
Rebrova OJu. Statisticheskij analiz medicinskih dannyh. Primenenie paketa prikladnyh programm STATISTICA, Moskva, 2006: 312 p.
Giorgio Radetti, Sandro Loche, Valeria D’Antonio, et al. J Endocrine Soc 2019;3: 607-616. https://doi: 10.1210/js.2018-00287.
ISSN 
ISSN 
