ТИРЕОЇДНА ФУНКЦІЯ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ АІТ НА РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ БІОПРЕПАРАТУ КОРДОВОЇ КРОВІ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.4.14Ключові слова:
автоімунний тиреоїдит, щитоподібна залоза, «Кріоцелл-Кріокорд»Анотація
Розробка нових методів лікування автоімунного ураження щитоподібної залози є на сьогодні актуальною проблемою ендокринології.
Метою дослідження було вивчення впливу безклітинного біопрепарату кордової крові з імуномодулюючими властивостями "Кріоцелл-Кріокорд" на тиреоїдну функцію щурів із змодельованим АІТ на ранньому терміні дослідження. Моделювання автоімунного тиреоїдиту проводили шляхом імунізації антигеном ЩЗ людини, виділеної субопераційно, в комбінації з повним ад’ювантом Фрейнда на 30 статевозрілих самцях щурів, масою тіла 130 - 150 г. Корекцію проводили біопрепаратом "Кріоцелл-Кріокорд" парентеральним введенням. Гормональні дослідження (визначення вмісту тиреоїдних гормонів та антитіл до тиреоглобуліну (АТ ТГ) проводили за допомогою стандартних комерційних тест-наборів для імуноферментного аналізу виробництва фірми „Хема” (Україна) на ранніх термінах післядії (7 діб, 1 місяць). Статистичну обробку отриманих результатів проводили із використанням методів варіаційної статистики. Для порівняння показників, які характеризуються нормальним розподілом, застосовували непарний t критерій Стьюдента. Різниця вважалася вірогідною при p < 0,05. Показано, що біопрепарат кордової крові "Кріоцелл-Кріокорд" проявляє позитивний вплив із індукованим автоімунним тиреоїдитом. Відмічено нормалізуючий вплив проведеної корекції на тиреоїдину функцію тварин на ранніх термінах дослідження. Доведено гальмування проявів автоімунної агресії та нормалізацію функціональної активності щитоподібної залози після введення біопрепарату "Кріоцелл-Кріокорд" у тварин із експериментальним автоімунним тиреоїдитом, що може бути основою для розробки нового підходу до лікування хворих.
Посилання
Antonelli A, Ferrari SM, Corrado A, et al. Autoimmun Rev 2015;14(2): 174-180. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2014.10.016.
Tkachenko VI. Mizhnar Endokrynol Zhurn 2018;14(3): 279-284. available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_3_14.
Dedov II, Mel'nichenko GA. Jendokrinologija, Moskva, 2016: 1112.
Gardner D, Gardner D, Shobek D. Bazisnaja i klinicheskaja jendokrinologija, Moskva, 2016;1: 464 р.
Feldkamp J. Dtsch Med Wochenschr 2009;134(49): 2504-2509. https://doi.org/10.1055/s-0029-1243053.
Farkas G, Dégi R, Vörös P. Transplant Proc 1995;27(6): 3145.
Da Silva Meirelles L, Chagastelles PC, Nardi NB. J Cell Sci 2006; 119(11): 2204-2213. https://doi.org/10.1242/jcs.02932.
Caplan AI, Dennis JE. J Cell Biochem 2006;98(5): 1076-1084. https://doi.org/10.1002/jcb.20886.
Gol'cev AN. Visn NAN Ukrai'ny 2015;5: 35-37.
Kovalov GA, Ischenko IO, Tynynyka LN, et al. Probl Cryobiol Cryomed 2017;27(1): 71-80.
Scherbina MA, Potapova LV, Scherbina IN, Musatova IB. Probl Cryobiol Cryomed 2008;18(3): 364-365. available at: http://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/412.
Vvedenskiy BP, Kovalev GA, Dedukh NV, Sandomirskiy BP. Probl Cryobiol Cryomed 2016;26(4): 361-374. available at: http://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/1245.
Poljachenko JuV, Nikonenko OS, Saljutin GV, et al. Klitynna Transplantacija 2013;1(1): 40-43 .
Grishhenko VІ. Problemy Kriobiologii 2008;18(3): 269-274.
Chernjavskaja EA. Pryrodnychi nauky: istorija, suchasnist', majbutnje, dosvid JeS: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf., Vloclavek, 27-28 veres 2019: 147-150.
Reznikov OG. Endokrynologija 2003;8(1): 142-145.
ISSN 
ISSN 
