МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ЗМІНИ В НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗАХ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.4.03Ключові слова:
надниркові залози, рецептор інсуліноподібного фактору роста 1, рецептор інсуліноподібного фактору роста 2Анотація
Мета дослідження. Провести морфологічний аналіз та аналіз рівня експресії рецепторів інсуліноподібних факторів росту 1 і 2 (рІФР-1 та рІФР-2, відповідно) у зразках видаленої під час хірургічного втручання тканини надниркових залоз (НЗ) у хворих на доброякісні новоутворення НЗ в залежності від індексу маси тіла (ІМТ).
Матеріали та методи. Проведено аналіз видалених під час хірургічного втручання НЗ. Нозологіями, що вивчалися, були вогнищева вузлова гіперплазія НЗ (ВГНЗ) та доброякісні новоутворення НЗ. Матеріал 37 спостережень був поділений на три групи: група 1 (група порівняння) (n=9) – пацієнти з ІМТ<25 кг/м2, група 2 (n=15) – пацієнти з ІМТ 25-30 кг/м2 і група 3 (n=13) – пацієнти з ІМТ >30 кг/м2. Мікропрепарати використовували для загальної оцінки стану тканин, мікроскопічного вивчення та проведення морфометричного дослідження НЗ. Проводили аналіз експресії рІФР-1 та рІФР-2 в тканині НЗ з використанням первинних моноклональних антитіл фірми DAKO (Данія), TermoScientific (Німеччина) та Diagnostic BioSystems (США).
Результати та їх обговорення. При імуногістохімічному дослідженні (ІГХ) тканини НЗ пацієнтів із надмірною масою тіла і ожирінням виявлено помірну (2++) і виразну (3+++) експресію рІФР-1 при слабкій експресії в групі з нормальною масою тіла. Встановлено наявність сильного кореляційного зв’язку між виразністю експресії рІФР-1 та ІМТ в групах хворих з надлишковою масою тіла і ожирінням. Виразність експресії рІФР-1 має чітке односпрямоване зростання, що демонструє лінія тренду. У пацієнтів з нормальною масою тіла експресія рІФР-2 не спостерігалася. Встановлено, що зі зростанням ІМТ спостерігається тенденція до зниження експресії рІФР-2. Фокальну експресію рІФР-2 в НЗ було виявлено лише у пацієнтів з ожирінням.
Висновки: При ІГХ-дослідженні видалених зразків тканини НЗ пацієнтів з ВГНЗ і доброякісними новоутворення НЗ та надмірною масою тіла або ожирінням виявлено помірну і виразну відповідно експресію рІФР-1 при слабкій їх експресії в тканині надниркових залоз у пацієнтів з нормальною масою тіла. Встановлено наявність сильного кореляційного зв’язку між виразністю експресії рІФР-1 в зразках тканини НЗ та ІМТ, що може вказувати на участь ІФР-1 в патогенезі ВГНЗ та доброякісних новоутворень НЗ. Доросле населення України із надлишковою масою тіла та ожирінням може розглядатися як група ризику щодо розвитку ВГНЗ і доброякісних новоутворень надниркових залоз, що вимагає розробки відповідних скринінгових програм.
Посилання
Kebebew E. N Engl J Med 2021;384: 1542-1551. https//doi.org/10.1056/NEJMcp2031112.
Sherlock M, Scarsbrook A, Abbas A, et al. Endocr Rev 2020;41: bnaa008. https//doi.org/10.1210/endrev/bnaa008.
Bovio S, Cataldi A, Reimondo G, et al. J Endocrinol Investig 2006;29: 298-302. https//doi.org/10.1007/BF03344099.
Crimì F, Quaia E, Cabrelle G, et al. Int J Mol Sci 2022;23: 637. https//doi.org/10.3390/ijms23020637.
Muscogiuri G, De Martino MC, Negri M, et al. Endocrinology 2017;158: 1527-1532. https//doi.org/10.1210/en.2016-1804.
Lee JM, Kim MK, Ko SH, et al. Endocrinol Metab Seoul Korea 2017;32: 200-218. https//doi.org/10.3803/EnM.2017.32.2.200.
Robinson DY. J Emerg Med 2015;49: 638-640. https//doi.org/10.1016/j.jemermed.2015.06.016.
Martínez Steele E, Juul F, Neri D, et al. Prev Med 2019;125: 40-48. https//doi.org/10.1016/j.ypmed.2019.05.004.
Pasquali R, Vicennati V, Cacciari M, Pagotto U. Ann N Y Acad Sci 2006;1083: 111-128.
Swierczynska MM, Mateska I, Pietzsch M, et al. Int J Obes (Lond) 2015;39: 321-330.
Kasprzak A, Kwasniewski W, Adamek A, et al Mutat Res Rev Mutat Res 2017;772: 78-104. https//doi.org/10.1016/j.mrrev.2016.08.007.
Angelou A, Kyriakopoulos G, Nasiri-Ansari N, et al. Ann Transl Med 2018;6(12): 253. https//doi.org/10.21037/atm.2018.05.52.
Ribeiro TC, Latronico AC. Mol. Cell Endocrinol 2012;351(1): 96-100. https//doi.org/10.1016/j.mce.2011.09.042.
Iams WT, Lovely CM. Clin Cancer Res 2015;21(19): 4270-4277. https//doi.org/10.1158/1078-0432.CCR-14-2518.
De Crea C, Raffaelli M, D'Amato G, et al. Updates Surg 2017;69(2): 267-270. https//doi.org/10.1007/s13304-017-0469-1.
WHO. Prevention and management of the global epidemic of obesity. Report of the WHO Consultation on Obesity, Geneva, 1997: 59 p.
Shanmugalingam T, Bosco C, Ridley AJ, Van Hemelrijck M. Cancer Med 2016;5: 3353-3367. https//doi.org/10.1002/cam4.871.
Kadakia R, Josefson J. Horm Res Paediatr 2016;85: 75-82. https//doi.org/10.1159/000443500.
Murphy LJ. Exp Diabesity Res 2003;4: 213-224. https//doi.org/10.1155/EDR.2003.213.
Kool MM, Galac S, Van der Helm N, et al. J Vet Intern Med 2015;29: 214-224. https//doi.org/10.1111/jvim.12528.
Altieri B, Colao A, Faggiano A. Minerva Endocrinol 2019;44: 43-57. https//doi.org/10.23736/S0391-1977.18.02882-1.
Faical S, Maciel RM, Nose-Alberti V, et al. Endocr Pathol 1998;9: 63-70. https//doi.org/10.1007/BF02739953.
ISSN 
ISSN 
