РІВНІ ТЕСТОСТЕРОНУ ТА СОМАТОТРОПНОГО ГОРМОНУ У ЧОЛОВІКІВ КОМБАТАНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБ’ЄМУ РАНОВОГО УШКОДЖЕННЯ ТІЛА
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.4.06Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, рани, ушкодження тіла, війна, соматотропний гормон, тестостерон, чоловікиАнотація
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) вражає приблизно 8% загального населення. Поширеність ПТСР вдвічі вища серед військовослужбовців і ветеранів бойових дій. ПТСР пов’язаний із безліччю соціальних або особистих проблем зі здоров’ям. Хоча розвиток цього захворювання внаслідок труднощів у стосунках у більш широкому сенсі вже досліджувався, менше відомо про зв’язок між ПТСР і сексуальними дисфункціями.
Метою дослідження було визначення основних закономірностей між об’ємом ранового ушкодження (з одного боку) та змінами рівнів деяких гормонів у сироватці крові на різних етапах ранової хвороби (з іншого боку) з урахуванням того, що ці зміни – є важливими складовими загальних процесів, які обумовлюють перебіг ранового процесу.
Матеріали та методи. У досліджені брали участь 30 чоловіків, які отримали поранення м’яких тканин різного об’єму ураження. Вік поранених — 34,2 ± 4,3 роки. Середня маса тіла становила 78 ± 3,5 кг. Визначались рівні соматотропного гормону (СТГ) та тестостерону.
Результати. Під час дослідження було зареєстровано вірогідне (р<0,05) зростання СТГ в групі пацієнтів із пораненнями легкого ступеня вже з першої доби після поранення. Такі високі рівні СТГ у чоловіків комбатантів спостерігалися впродовж всього дослідження. У групі пацієнтів з пораненням середнього ступеня важкості ми спостерігали вірогідне (р<0,05) збільшення рівня СТГ, яке розпочиналось з першої доби та трималось на високому рівні до 5 доби після поранення. Але вже через два тижні, концентрація гормону росту знизилась майже до рівня контрольних показників. В групі важких поранених ми реєстрували значну відмінність у показниках в залежності від доби поранення.
Динаміка рівнів тестостерону, яка була отримана в дослідженні, повністю відповідає даним літератури відносно того, що тяжке пошкодження практично завжди супроводжується пригніченням функції статевих залоз, що проявляється зниженням продукції тестостерону, який посилює анаболічні процеси.
У нашому дослідженні звертає на себе увагу доволі низький рівень тестостерону у всіх молодих чоловіків із пораненнями середнього та важкого ступеню. При цьому слід зауважити, що рівень тестостерону у чоловіків з легкими пораненнями не відрізнявся від контрольної групи.
Висновки. По-перше, встановлена залежність рівнів соматотропного гормону та тестостерону від важкості поранення у чоловіків комбатантів. По-друге, підтверджено роль тестостерону й соматотропного гормону в розвитку посттравматичного стресового розладу та сексуальної дисфункції у чоловіків – учасників бойових дій.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, рани, ушкодження тіла, війна, соматотропний гормон, тестостерон, чоловіки.
Посилання
Hannan SM, Thomas KB, Allard CB. J Interpers Violence 2021;36(17-18): NP10035-NP10054. http://doi.org/10.1177/0886260519864355.
Sayer NA, Chiros CE, Sigford B, et al. Arch Phys Med Rehabil 2008;89: 163-170. http://doi.org/10.1016/j.apmr.2007.05.025
Katherine H Taber, et al. J Neuropsychiatry Clin Neurosci 2009. https://doi.org/10.1176/jnp.2009.21.1.iv
Gawande A. N Engl J Med 2004;351: 2471-2475. http://doi.org/10.1056/NEJMp048317
Raza Z, Hussain SF, Foster VS, et al. Front Epidemiol 2023;3: 1066158. http://doi.org/10.3389/fepid.2023.1066158.
Dengler BA, Agimi Y, Stout K, et al. J Trauma Acute Care Surg 2022;93: 220-228. http://doi.org/10.1097/TA.0000000000003497
Kim SY, Soumoff AA, Raiciulescu S, et al. Neurotrauma Rep 2023;4(1): 14-24. http://doi.org/10.1089/neur.2022.0063.
Glenn JJ, Dillon KH, Dennis PA, et al. Suicide Life-Threatening Behav 2020;50: 1167-1172. http://doi.org/10.1111/sltb.12678.
Nnamani NS, Pugh MJ, Amuan ME, et al. Mil Med 2019;184: E297-E301. http://doi.org/10.1093/milmed/usy196.
Breyer BN, Cohen BE, Bertenthal D, et al. J Sex Med 2014;11(1): 75-83. http://dx.doi.org/10.1111/jsm.12201.
Yehuda R, Lehrner A, Rosenbaum T. J Sex Med 2015;12(5): 1107-1119. http://dx.doi.org/10.1111/jsm. 12856.
Zoladz PR, Diamond DM. Neurosci Biobehav Rev 2013;37(5): 860-895. http://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2013.03.024
Song Y, Zhou D, Wang X. Psychoneuroendocrinology 2008;33: 1155-1159. http://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2008.05.005.
Steyn FJ, Tolle V, Chen C, Epelbaum J. Compr Physiol 2016;6: 687-735. http://doi.org/10.1002/cphy.c150002.
Laron Z. Mol Pathol 2001;54: 311. http://doi.org/10.1136/mp.54.5.311.
Rabkin R, Fervenza FC, Maidment H, et al. Kidney Int 1996;49: 1134-1140. http://doi.org/10.1038/ki.1996.164.
Donato Jr, Wasinski F, Furigo IC, et al. Cells 2021;10: 129. http://doi.org/10.3390/cells10010129.
Dehkhoda F, Lee CM, Medina J, Brooks AJ. Front Endocrinol 2018;9: 35. http://doi.org/10.3389/fendo.2018.00035.
van Liempt S, Vermetten E, Lentjes E, et al. Psychoneuroendocrinology 2011;36: 1361-1369. http://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2011.03.009.
Raise-Abdullahi P, Meamar M, Vafaei AA, et al. Brain Sci 2023;13(7): 1010. http://doi.org/10.3390/brainsci13071010.
Viau V. J Neuroendocrinol 2002;14: 506-513. http://doi.org/10.1046/j.1365-2826.2002.00798.x.
Bird ER, Piccirillo M, Garcia N, et al. J Sex Med 2021;18(8): 1398-1426. http://doi.org/10.1016/j.jsxm.2021.05.011.
Voigt K, Ziegler M, Grünert-Fuchs M, et al. Psychoneuroendocrinology 1990;15: 173-184. http://doi.org/10.1016/0306-4530(90)90028-8.
Mulchahey JJ, Ekhator NN, Zhang H, et al. Psychoneuroendocrinology 2001;26: 273-285. http://doi.org/10.1016/S0306-4530(00)00052-4.
Inna Feklicheva, Marco P. Boks, E. Ron de Kloet, et al. J Psychiatric Res 2022; 148: 258-263. http://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.11.032.
Leranth C, Hajszan T, MacLusky NJ. J Neurosci 2004;24: 495-499. http://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.4516-03.2004.
Durdiakova J, Ostatnikova D, Celec P. Acta Neurobiol Exp 2011;71: 434-454. http://doi.org/10.55782/ane-2011-1863
Handa RJ, Weiser MJ. Front Neuroendocrinol 2014;35: 197-220. http://doi.org/10.1016/j.yfrne.2013.11.001.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Проблеми ендокринної патології

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN
ISSN 






