РІВНІ ТЕСТОСТЕРОНУ ТА СОМАТОТРОПНОГО ГОРМОНУ У ЧОЛОВІКІВ КОМБАТАНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБ’ЄМУ РАНОВОГО УШКОДЖЕННЯ ТІЛА

Анотація

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) вражає приблизно 8% загального населення. Поширеність ПТСР вдвічі вища серед військовослужбовців і ветеранів бойових дій. ПТСР пов’язаний із безліччю соціальних або особистих проблем зі здоров’ям. Хоча розвиток цього захворювання внаслідок труднощів у стосунках у більш широкому сенсі вже досліджувався, менше відомо про зв’язок між ПТСР і сексуальними дисфункціями.

Метою дослідження було визначення основних закономірностей між об’ємом ранового ушкодження (з одного боку) та змінами рівнів деяких гормонів у сироватці крові на різних етапах ранової хвороби (з іншого боку) з урахуванням того, що ці зміни – є важливими складовими загальних процесів, які обумовлюють перебіг ранового процесу.

Матеріали та методи. У досліджені брали участь 30 чоловіків, які отримали поранення м’яких тканин різного об’єму  ураження.  Вік  поранених  —  34,2  ±  4,3 роки. Середня  маса  тіла  становила 78 ± 3,5 кг. Визначались рівні соматотропного гормону (СТГ) та тестостерону.

Результати. Під час дослідження було зареєстровано вірогідне (р<0,05) зростання СТГ в групі пацієнтів із пораненнями легкого ступеня вже з першої доби після поранення. Такі високі рівні СТГ у чоловіків комбатантів спостерігалися впродовж всього дослідження. У групі пацієнтів з пораненням середнього ступеня важкості ми спостерігали вірогідне (р<0,05) збільшення рівня СТГ, яке розпочиналось з першої доби та трималось на високому рівні до 5 доби після поранення. Але вже через два тижні, концентрація гормону росту знизилась майже до рівня контрольних показників. В групі важких поранених ми реєстрували значну відмінність у показниках в залежності від доби поранення.

Динаміка рівнів тестостерону, яка була отримана в дослідженні, повністю відповідає даним літератури відносно того, що тяжке пошкодження практично завжди супроводжується пригніченням функції статевих залоз, що проявляється зниженням продукції тестостерону, який посилює анаболічні процеси.

У нашому дослідженні звертає на себе увагу доволі низький рівень тестостерону у всіх молодих чоловіків із пораненнями середнього та важкого ступеню. При цьому слід зауважити, що рівень тестостерону у чоловіків з легкими пораненнями не відрізнявся від контрольної групи.

Висновки. По-перше, встановлена залежність рівнів соматотропного гормону та тестостерону від важкості поранення у чоловіків комбатантів. По-друге, підтверджено роль тестостерону й соматотропного гормону в розвитку посттравматичного стресового розладу та сексуальної дисфункції у чоловіків – учасників бойових дій.

Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, рани, ушкодження тіла, війна, соматотропний гормон, тестостерон, чоловіки.