АНАЛІЗ ЩІЛЬНОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ГІПЕРУРИКЕМІЇ В КЛАСТЕР ФАКТОРІВ РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ ГЛЮКОЗНОГО ГОМЕОСТАЗУ, АСОЦІЙОВАНИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ НА РІВНІ ВИПАДКОВОЇ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ВИБІРКИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2026.1.05Ключові слова:
сечова кислота, гіперурикемія, пуриновий дисметаболізм, інсулінорезистентність, метаболічний синдром, порушення глюкозного гомеостазу, випадкова популяційна вибірка, ожиріння, кардіоваскулярний ризикАнотація
Гіперурикемію, як один із ключових компонентів метаболічного синдрому в популяції, можна оцінювати лише за певних умов. Під гіперурикемією в контексті метаболічного синдрому розуміють сироваткову концентрацію сечової кислоти відповідно до популяційних норм. Водночас, згідно з рекомендаціями EULAR, критерії для верифікації гіперурикемії є більш суворими і спрямованими на діагностику подагри, при якій сироваткова концентрація сечової кислоти є патологічно високою.
Мета дослідження – провести аналіз щільності інтеграції гіперурикемії (ГУ) в кластер факторів ризику порушень глюкозного гомеостазу, асоційованих з метаболічним синдромом, та дати кількісну оцінку зв’язку ГУ з основними компонентами метаболічного синдрому на рівні випадкової популяційної вибірки (ВПВ).
Матеріали та методи. За загальноприйнятими епідеміологічними підходами сформовано ВПВ з 727 осіб. Метаболічний синдром діагностували за критеріями IDF (2006 р.).
Результати. ГУ виявлено у 16,23 % осіб у досліджуваній ВПВ. Встановлено, що зв’язок між сироватковою концентрацією сечової кислоти (СК) і віком, досліджуваними параметрами глюкозного гомеостазу, ліпідного спектру крові, кардіоваскулярного ризику, функцією печінки та нирок у представників ВПВ з надмірною масою тіла/ожирінням (ІМТ ≥ 25 кг/м2) не залежить від жодного з обраних критеріїв стратифікації (стать, ІМТ та ступінь ожиріння). Кожний з виділених клініко-біохімічних параметрів можна розглядати як причину, так і як наслідок ГУ у осіб з надлишковою масою тіла/ожирінням у ВПВ. За результатами факторного аналізу визначено, що сироваткова концентрація СК у представників ВПВ асоційована з віком, абдомінальним ожирінням, функцією печінки і нирок. Встановлена щільність зв’язку ГУ з іншими компонентами метаболічного синдрому не дозволяє розглядати ГУ як компонент метаболічного синдрому в ВПВ.
Висновки. Гіперурикемія у представників випадкової популяційної вибірки асоційована з віком, абдомінальним ожирінням і інсулінорезистентністю та не пов'язана з «класичними» компонентами метаболічного синдрому (порушений глюкозний гомеостаз, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія) і не виступає синергічним фактором між ними. У представників випадкової популяційної вибірки з надлишковою масою тіла/ожирінням, незалежно від статі, сироваткова концентрація сечової кислоти асоційована з віком, параметрами стану глюкозного гомеостазу, ліпідного спектру крові, з кардіоваскулярним ризиком, функціональним станом печінки та нирок.
Посилання
1. Kurajoh M, Fukumoto S, Yoshida S, et al. Sci Rep 2021;11(1): 7378. https://doi.org/10.1038/s41598-021-86962-0
2. Watanabe S, Kang DH, Feng L, et al. Hypertension 2002;40(3): 355-360. https://doi.org/10.1161/01.hyp.0000028589.66335.aa
3. Oda M, Satta Y, Takenaka O, et al. Mol Biol Evol 2002;19(5): 640-653. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.molbev.a004123
4. Sun HL, Pei D, Lue KH, et al. PLoS One 2015;10(11): e0143786. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0143786
5. Gagliardi AC, Miname MH, Santos RD. Atherosclerosis 2009;202(1): 11-17. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2008.05.022
6. van der Schaft N, Brahimaj A, et al. PLoS One 2017;12(6): e0179482. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0179482
7. Ohno I. Nucleosides Nucleotides Nucleic Acids 2011;30(12): 1039-1044. https://doi.org/10.1080/15257770.2011.611484
8. Zhang S, Wang Y, Cheng J, et al. Curr Pharm Des 2019;25(6): 700-709. https://doi.org/10.2174/1381612825666190408122557
9. Pareek V, Pedley AM, Benkovic SJ. Crit Rev Biochem Mol Biol 2021;56(1): 1-16. https://doi.org/10.1080/10409238.2020.1832438
10. Scuiller A, Pascart T, Bernard A, et al. Rev Med Interne 2020;41(6): 396-403. https://doi.org/10.1016/j.revmed.2020.02.014
11. Zhang W, Doherty M, Bardin T, et al. Ann Rheum Dis 2006;65(10): 1312-1324. https://doi.org/10.1136/ard.2006.055269
12. Richette P, Doherty M, Pascual E, et al. Ann Rheum Dis 2017;76(1): 29-42. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2016-209707
13. Alberti KG, Zimmet P, Shaw J. Diabet Med 2006;23(5): 469-480. https://doi.org/10.1111/j.1464-5491.2006.01858.x
14. Vargas-Santos AB, Taylor WJ, Neogi T. Curr Rheumatol Rep 2016;18(7): 46. https://doi.org/10.1007/s11926-016-0594-8
15. American Diabetes Association Professional Practice Committee. Diabetes Care 2024;47(1): S20-S42. https://doi.org/10.2337/dc24-S002
16. Gardner AW, Alaupovic P, Parker DE, et al. Vasc Med 2013;18(3): 129-135. https://doi.org/10.1177/1358863X13489768
17. Matthews DR, Hosker JP, Rudenski AS, et al. Diabetologia 1985;28(7): 412-419. https://doi.org/10.1007/BF00280883
18. Wallace TM, Levy JC, Matthews DR. Diabetes Care 2004;27(6): 1487-1495. https://doi.org/10.2337/diacare.27.6.1487
19. Zhang M, Zhu X, Wu J, et al. Front Immunol 2022;12: 791983. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.791983
20. Kuwabara M, Kuwabara R, Niwa K, et al. Nutrients 2018;10(8): 1011. https://doi.org/10.3390/nu10081011
21. Kim SK, Choe JY. Medicine (Baltimore) 2019;98(7): e14507. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000014507
22. Ulutaş F, Bozdemir A, Çelikyürek NA, et al. Mediterr J Rheumatol 2021;32(3): 243-248. https://doi.org/10.31138/mjr.32.3.243
23. Takagi K, Nakamura T, Ueda T. Nihon Rinsho 2008;66(4): 669-674, available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18409512/
24. Babić-Ivancić V, Jendrić M, Sostarić N, et al. Coll Antropol 2010;34(1): 259-266, available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20402330/
25. Chhana A, Lee G, Dalbeth N. BMC Musculoskelet Disord 2015;16: 296. https://doi.org/10.1186/s12891-015-0762-4
26. Mandal AK, Mount DB. Annu Rev Physiol 2015;77: 323-345. https://doi.org/10.1146/annurev-physiol-021113-170343
27. Estiverne C, Mandal AK, Mount DB. Semin Nephrol 2020;40(6): 535-549. https://doi.org/10.1016/j.semnephrol.2020.12.006
28. Bardin T, Richette P. Curr Opin Rheumatol 2014;26(2): 186-191. https://doi.org/10.1097/BOR.0000000000000028
29. Cai Z, Xu X, Wu X, et al. Asia Pac J Clin Nutr 2009;18(1): 81-87, available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19329400/
30. Jiao XF, Song K, Jiao X, et al. Front Pharmacol 2023;13: 1045561. https://doi.org/10.3389/fphar.2022.1045561
31. Finnikin S, Mallen CD, Roddy E. BMC Prim Care 2023;24(1): 246. https://doi.org/10.1186/s12875-023-02201-7
32. Jia E, Zhu H, Geng H, et al. Trials 2022;23(1): 745. https://doi.org/10.1186/s13063-022-06695-x
33. Pou MA, Orfila F, Pagonabarraga J, et al. Joint Bone Spine 2022;89(6): 105402. https://doi.org/10.1016/j.jbspin.2022.105402
34. Rohm TV, Meier DT, Olefsky JM, et al. Immunity 2022;55(1): 31-55. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2021.12.013
35. Copur S, Demiray A, Kanbay M. Eur J Intern Med 2022;103: 4-12. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2022.04.022
36. de Oliveira EP, Burini RC. Diabetol Metab Syndr 2012;4: 12. https://doi.org/10.1186/1758-5996-4-12
37. Stamp LK, Turner R, Khalilova IS, et al. Rheumatology (Oxford) 2014;53(11): 1958-1965. https://doi.org/10.1093/rheumatology/keu218
38. Yanai H, Adachi H, Hakoshima M, et al. Int J Mol Sci 2021;22(17): 9221. https://doi.org/10.3390/ijms22179221
39. Syed AAS, Fahira A, Yang Q, et al. Genes (Basel 2022;13(4): 557. https://doi.org/10.3390/genes13040557
40. Nieradko-Iwanicka B. Crit Rev Food Sci Nutr 2022;62(25): 7129-7137. https://doi.org/10.1080/10408398.2021.1911928
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Черняєва А. О., Микитюк М. Р., Караченцев Ю. І.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
ISSN 
