ВПЛИВ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ ІНСУЛІНОМ ТА ІНШИМИ ЦУКРОЗНИЖУВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ НА АКТИВНІСТЬ 5'-АМФ-АКТИВОВАНОЇ ПРОТЕЇНКІНАЗИ У ЛЕЙКОЦИТАХ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ

Автор(и)

  • Пушкарьов В. В. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м Київ, Україна
  • Соколова Л. К. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м Київ, Україна
  • Пушкарьов В. М. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м Київ, Україна
  • Бєльчина Ю. Б. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м Київ, Україна
  • Вацеба Т. C. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м Київ, Україна
  • Тронько М. Д. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», м Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.3.10

Ключові слова:

АМРК, лейкоцити, діабет 2 типу, метформін, інсулін, гліклазид MR, дапагліфлозін

Анотація

До складу лейкоцитів входять моноцити/макрофаги і лімфоцити — клітини, запалення і інфільтрація яких, є важливою подією в патогенезі діабету і пов'язаних з ним ускладнень. Методом імуноферментного аналізу визначали активність 5'-аденозинмонофосфат-активованої протеїнкінази (АМРК), що контролює енергетичний баланс клітини, в клітинах крові при комбінованому лікуванні хворих на діабет 2 типу (ЦД2) інсуліном, метформіном, гліклазидом MR і дапагліфлозіном. Показано, що препарати метформіну збільшують активність AMPK в клітинах крові пацієнтів з ЦД2 більш ніж в 3−6 разів у порівнянні з хворими до лікування. Інсулін і його аналог повністю пригнічують активність AMPK, індуковану метформіном в лейкоцитах пацієнтів з ЦД2, що може свідчити про зниження терапевтичного ефекту метформіну. Гліклазид MR збільшує активність AMPK в мононуклеарах крові. За присутності метформіну і гліклазиду рівень фосфорилювання АМРК знижується. Механізм активації AMPK гліклазидом MR, ймовірно, пов'язаний з ефектом останнього на Ерас2А. Дапагліфлозін підвищує активність AMPK і посилює ефект метформіну в лейкоцитах хворих ЦД2. Активність AMРK в клітинах крові може слугувати одним з показників ефективності дії гіпоглікемічних препаратів. Обговорюються механізми взаємодії препаратів та наслідки їх антагонізму.

Посилання

Ruderman NB, Carling D, Prentki M, Cacicedo JM. J Clin Invest 2013; 123(7): 2764-2772. https://doi.org/10.1172/JCI67227.

Xiao B, Sanders MJ, Underwood E, et al. Nature 2011; 472(7342): 230-233. https://doi.org/10.1038/nature09932.

Racioppi L, Means AR. J Biol Chem 2012; 287(38): 31658-31665. https://doi.org/10.1074/jbc.R112.356485.

Jeong KJ, Kim GW, Chung SH. J Ginseng Res 2014;38: 83-88. https://doi.org/10.1016/j.jgr.2013.11.014.

An H, He L. J Endocrinol 2016; 228(3): R97-R106. https://doi.org/10.1530/JOE-15-0447.

Diabetes Care 2 018; 41(1): S1-S2. https://doi.org/10.2337/dc18-Sint01.

Hung AM, Roumie CL, Greevy RA, et al. Clin J Am Soc Nephrol 2016; 11(12): 2177-2185. https://doi.org/10.7326/0003-4819-157-9-201211060-00003.

Roumie CL, Greevy RA, Grijalva CG, et al. JAMA 2014; 311(22): 2288-2296. https://doi.org/10.1001/jama.2014.4312.

Roumie CL, Min JY, D’Agostino McGowan L, et al. J Am Heart Assoc 2017; 6(4): e005379. https://doi.org/10.1161/JAHA.116.005379.

Molinuevo MS, Schurman L, McCarthy AD, et al. J Bone Miner Res 2010;25(2): 211-221. https://doi.org/10.1359/jbmr.090732.

Meng S, Cao J, He Q, et al. J Biol Chem 2015; 290: 3793-3802. https://doi.org/10.1074/jbc.M114.604421.

Yang X, Xu Z, Zhang C, et al. Biochim Biophys Acta 2017; 1863(8): 1984-1990. https://doi.org/10.1016/j.bbadis.2016.09.019.

Valentine RJ, Coughlan KA, Ruderman NB, Saha AK. Arch Biochem Biophys 2014; 562: 62-69. https://doi.org/10.1016/j.abb.2014.08.013.

Omar B, Zmuda-Trzebiatowska E, Manganiello V, et al. Cell Signal 2009; 21(5): 760-766. https://doi.org/10.1016/j.cellsig.2009.01.015.

Kido K, Yokokawa T, Ato S, et al. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol 2017; 313(2): R110-R119. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00063.2017.

Hemmingsen B, Schroll JB, Wetterslev J, et al. CMAJ Open 2014; 2: E162-E175. https://doi.org/10.9778/cmajo.20130073.

ADVANCE Collaborative Group, Patel A, MacMahon S, et al. N Engl J Med 2008; 358: 2560-2572. https://doi.org/10.1056/NEJMoa0802987.

Hirst JA, Farmer AJ, Dyar A, et al. Diabetologia 2013; 56: 973-984. https://doi.org/10.1007/s00125-013-2856-6.

Han YE, Lim A, Park SH, et al. Exp Mol Med 2015; 47: e190. https://doi.org/10.1038/emm.2015.72.

Wu Y, Shyng SL, Chen PC. J Biol Chem 2015; 290(50): 29676-29690. https://doi.org/10.1074/jbc.M115.670877.

Abraham MA, Yue JT, LaPierre MP, et al. Mol Metab 2013; 3(2): 202-208. https://doi.org/10.1016/j.molmet.2013.11.007.

Seino S. Diabetologia 2012; 55: 2096-2108. https://doi.org/10.1007/s00125-012-2562-9.

Homolya L, Fu D, Sengupta P, et al. PLoS One 2014; 9(3): e91921. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0091921.

Saha AK, Xu XJ, Balon TW, et al. Cell Cycle 2011; 10(20): 3447-3451. https://doi.org/10.4161/cc.10.20.17886.

Filippatos TD, Liberopoulos EN, Elisaf MS. Ther Adv Endocrinol Metab 2015; 6(1): 29-41. https://doi.org/10.1177/2042018814558243.

Chang YK, Choi H, Jeong JY, et al. PLoS One 2016; 11(7): e0158810. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0158810.

Zinman B, Wanner C, Lachin JM, et al. New Engl J Med 2015; 373(22): 2117-2128. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1504720.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-28

Як цитувати

Пушкарьов, В. В., Соколова, Л. К., Пушкарьов, В. М., Бєльчина, Ю. Б., Вацеба Т. C., & Тронько, М. Д. (2019). ВПЛИВ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ ІНСУЛІНОМ ТА ІНШИМИ ЦУКРОЗНИЖУВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ НА АКТИВНІСТЬ 5’-АМФ-АКТИВОВАНОЇ ПРОТЕЇНКІНАЗИ У ЛЕЙКОЦИТАХ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ. Проблеми ендокринної патології, 69(3), 74–82. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.3.10

Номер

Том 69 № 3 (2019): Проблеми ендокринної патології

Розділ

КЛІНІЧНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.