ВИСОКОЧУТЛИВИЙ С-РЕАКТИВНИЙ ПРОТЕІН ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ З АБДОМІНАЛЬНИМ ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.07Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, абдомінальне ожиріння, субклінічне запалення, високочутливий С-реактивний протеїнАнотація
Мета: вивчення характеру змін рівнів високочутливого С-реактивного протеїну (вчСРБ) в крові у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з абдомінальним ожирінням (АО) та їх взаємозв’язків з особливостями перебігу захворювання. Матеріал і методи. Обстежено 68 хворих на АГ ІІ стадії ( 40 чоловіків і 28 жінок у віці від 35 до 60 років (36 хворих з АО і 32 — з нормальною масою тіла (НМТ). Контрольну групу складали 22 практично здорові особи (13 чоловіків і 9 жінок) у віці від 18 до 52 років. Обстеження включало стандартні клінічні, лабораторні та інструментальні методи. Рівні в крові вчСРБ визначали імуноферментним методом. Отримані дані проаналізовані з використанням компьютерної програми SPSS 19.0. для Windows XP. Результати. Встановлено, що у хворих на АГ ІІ стадії з АО без серцево-судинних та ниркових ускладнень та супутніх серцево-судинних і ниркових захворювань виявляється достовірне підвищення рівнів в крові одного з потужних і чутливих маркерів запалення — вчСРП, як в порівнянні з практично здоровим особами, так і з хворими на АГ, але з НМТ. Найбільш високі рівні в крові вчСРП спостерігаються у хворих на АГ з АО з більш вираженим підвищенням артеріального тиску — з 3-м ступенем АГ, зі специфічним для гіпертензії субклінічним ураженням органів-мішеней (УОМ) — гіпертрофією лівого шлуночка та з предіабетом. Висновки. При АГ ІІ стадії, яка перебігає на тлі АО, але ще без серцево-судинних та ниркових ускладнень та супутніх серцево-судинних і ниркових захворювань, вже відбувається виражене підвищення продукції вчСРП. Підвищення продукції даного прозапального фактора може бути ініційоване, як гемодинамічними, так і метаболічними змінами та призводити до ранніх УОМ.
Посилання
Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. Eur Health J 2018; 39(33): 3021-3104. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.
Zanchetti A. J Hypertens 2015; 33(3): 423-424. doi:http://doi.org/10.1097/HJH.0000000000000517.
Landsberg L, Arrone LJ, Beilin LJ, et al. J Clin Hypertens 2013; 15: 14-33.
Limareva LV, Ginzburg MM, Sazonova OV, et al. Voprosy Pitanija 2017; 1(86): 41-47.
Koval’ SM, Snigurs’ka IO, C’oma LM. Eksperym Klin Medycyna 2010; 4(49): 67-70.
Koval’ SM, Jushko KO, Starchenko TG, Myloslavs’kyj DK. Zhurn NAMN Ukrai’ny 2018; 4: 24-28.
Harrison DG, Guzik TJ, Lob HE, et al. Hypertension 2011; 57(2): 132-140. doi: http://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.163576.
Hashimov ShH, Hajbullina ZR, Mahmudov UM, et al. Mezhdunar Zhurn Prikladnyh i Fundam Issled 2016;11(3): 468-472.
Koval’ SM, Malovіchko GM. Medichnі Perspektivi 2007;12(1): 20-24.
Koval S, Mysnychenko O, Snegurska I, et al. J Hypertens 2015; 33(1): 340.
Bisoendial RJ, Boekholdt SM, Vergeer M, et al. Eur Heart J 2010; 35: 2087-2091. doi: http://doi.org/10.1155/2014/605810.
Hage FG. J Hum Hypertens 2014; 28(7): 410-415. doi: http://doi.org/10.1038/jhh.2013.111.
Hanmurzaeva NB. Nauchnoe obozrenie. Med nauki 2016; 2: 109-112.
Himion LV, Rybyctka MJu, Tymoshhuk LS. Semejnaja Medicina 2018; 1(75): 55-57.
Barbaro NR, Harrison DG. Hypertens 2019; 73(4): 767-769. doi:http://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.12604.
Kovalenko VM, Lutaj MI, Sirenko JuM, Sychov OS. Cercevo-sudynni zahvorjuvannja. Klasyfikacija, standarty
diagnostyky i likuvannja, Kyi’v, 2016: 192 p.
WHO: Obesity: Prevention and managing the global epidemic. Technical Report Series 894, Geneva, 2000.
Cosentino F, Grant PJ, Aboyans V, et al. Eur Heart J 2020; 41(2): 255-323. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486.
Iwashima Y, Horio T, Kamide K, et al. Hypertens Res 2007; 30(12): 1177-1185. doi: http://doi.org/10.1291/hypres.30.1177.
Bozhko VV, Snigurs’ka IO, Myloslavs’kyj DK, et al. Aktual’ni Probl Suchasnoi’ Medycyny 2017; 1(57): 45-50.
ISSN 
ISSN 
