ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ЧОЛОВІКІВ З АБДОМІНАЛЬНИМ ОЖИРІННЯМ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.08Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, абдомінальне ожиріння, характер харчуванняАнотація
Мета: вивчення особливостей харчування чоловіків (мешканців України) з артеріальною гіпертензію (АГ) та абдомінальним ожирінням (АО) на підставі результатів їх анкетування. Матеріали і методи. Обстежено 65 чоловіків (мешканців України) хворих на АГ II стадії у віці від 38 до 60 років (36 хворих з АО і 29 — з нормальною масою тіла (НМТ). Особливості харчування хворих вивчали за допомогою аналізу анкети — «щоденника добового харчування», який заповнювався хворим на протязі 4-х діб. Отримані дані були проаналізовані з використанням комп’ютерної програми SPSS 19.0. для Windows XP. Результати. Характер харчування чоловіків (мешканців України) хворих на АГ з АО достовірно відрізнявся від такого у чоловіків хворих на АГ з НМТ більш високою енергетичною цінністю добового раціону, вживанням їжі, переважно, у другій половині доби, більшим споживанням вуглеводів (в першу чергу, моносахаридів), жирів, насичених жирних кислот, транс-ненасичених жирних кислот та алкоголю. Більша частина хворих обох груп «досолювала їжу» перед її вживанням. В обох групах хворих виявлено недостатнє споживання харчових волокон. Однак за рівнем споживання даних компонентів харчування хворі не відрізнялись. Висновки. Характер харчування чоловіків (мешканців України) хворих на АГ, як з АО, так і з НМТ, не відповідав нормам здорового харчування. Добовий раціон хворих на АГ з АО, на відміну від хворих з НМТ, характеризувався достовірно більш високою енергетичною цінністю, більшим споживанням вуглеводів (моносахаридів), жирів, насичених жирних кислот, транс-ненасичених жирних кислот та алкоголю. Виявлені в роботі особливості харчування, імовірно, в найбільшій мірі сприяли розвитку у чоловіків хворих на АГ ожиріння і підвищенню серцево-судинного ризику.
Посилання
Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. Eur Heart J 2018; 39: 3021-3104. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.
Hall ME, Hall JE. Hypertension; ed. Bakris GL, Matthew J. Sorrentino, 2018: 33-51.
Koval' SM. Novyny medycyny ta farmacii' 2019; 7(694): 3-5.
Piepoli MF, Hoes AW, Agewall S, et al. Eur Heart J 2016; 37: 2315-2381.
Diet, Physical Activity and Cardiovascular Disease Prevention in Europe. Eur Heart Network, 2011: 192 p.
Cespedes EM, Hu FB. Nat Rev Endocrinol 2015; 11(8):448-449. doi:http://doi.org/ 10.1038/nrendo.2015.88.
Semlitsch T, Stigler FL, Jeitler K, et al. Obesity Reviews 2019; 20: 1218-1230. doi: http://doi.org/10.1111/obr.12889.
Fadjejenko GD, Nikiforova JaV. Ukr Terapevtych Zhurn 2019; 1: 7-13.
Koval' SM, Snigurs'ka IO, Mysnychenko OV. Ukr Kardiologich Zhurn 2017; 1: 52.
Kovalenko VM, Lutaj MI, Sirenko JuM, Sychov OS. Cercevo-sudynni zahvorjuvannja. Klasyfikacija, standarty diagnostyky i likuvannja, Kyi'v, 2016: 192 p.
Cosentino F, Grant PJ, Aboyans, V. Eur Heart J 2020;41(2): 255-323. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486.
WHO: Global Action Plan for the Prevention and Control of NCDs 2013-2020, available at: https://www.who.int/nmh/events/ncd_action_plan/en/.
Normy fiziologichnyh potreb naselennja Ukrai'ny v osnovnyh harchovyh rechovynah i energii': Nakaz MOZ Ukrai'ny № 1073.
O'Grady J, O'Connor EM, Shanahan F. Aliment Pharmacol Ther 2019; 49(5): 506-515. doi: http://doi.org/10.1111/apt.15129.
ISSN 
ISSN 
