МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ВУГЛЕВОДНОГО І ЛІПІДНОГО ОБМІНІВ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З ОЖИРІННЯМ ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІКРОБІОТИ КИШЕЧНИКА
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.3.03Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, абдомінальне ожиріння, мікробіота кишечникаАнотація
Мета роботи - вивчити можливості покращення вуглеводного і ліпідного обмінів у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з абдомінальним ожирінням (АО) шляхом корекції порушень мікробіоти кишечника (МК).
Матеріал і методи. Обстежено 34 хворих на АГ 2-3 ступеня з АО І-ІІ ступеня з застосуванням загальноприйнятих методів. Кількісний склад МК визначали методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням тест-системи «КОЛОНОФЛОР-16 (метаболізм)» («АЛЬФА-ЛАБ», РФ). Статистичний аналіз даних проведено за допомогою Microsoft Exсel 17.0. з використанням стандартних методів.
Результати. Додавання пробіотику Флора Чемп Гастрострес Реліф («Абботт»), який містить Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium animalis subsp. lactis та Lactobacillus casei, до стандартної антигіпертензивної терапії протягом 8 тижнів призводить до позитивних змін кількісного складу МК: достовірного збільшення кількості Lactobacillus spp. та Bifidobacterium spp. Вказані зміни МК асоціюються з достовірним зниженням інсулінорезистентності та рівнів в крові атерогенних фракцій ліпідів.
Висновки. Показана перспективність використання пробіотиків для корекції порушень вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням.
Посилання
Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. Eur Heart J 2018;39: 3021-3104.
Ahmadizar F, Ochoa-Rosales C, Glisic M, et al. Br J Clin Pharmacol 2019;85(5): 993-1002. https://doi.org/10.1111/bcp.13898.
Redon J, Martinez F, Pichler G. The metabolic syndrome in hypertension. In: Manual of Hypertension of the European Society of Hypertension. Third edition. Ed. by G. Mancia, G. Grassi, KP. Tsioufis, et al, CRC Press. 2019: 135-147.
ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur Heart J 2021: 1-111. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab484.
Stange EF. Gut microbiome, metabolic syndrome, and atherosclerosis. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. Third edition. Ed. by: AJ. Camm, TF. Luscher, G. Mauer, PW. Serruys, Oxford Univ press, 2019: 1082-1085.
Fadjejenko GD, Gridnjev OJe. Ukr Terapevt Zhurn 2020;4: 55-62.
Koval' SM, Jushko KO, Snigurs'ka IO. Zaporozh Med Zhurn 2020;22(4): 561-567. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208409.
Koval' SM, Snigurs'ka IO, Jushko KO. Patologija 2020;17(3/50): 313-318.
Koval' SM, Snigurs'ka IO, Jushko KO. Patologija 2021;18(3): 303-310.
Tenorio-Jiménez C, Martínez-Ramírez MJ, Gil A, et al. Clin Trials Nutr 2020;12(1): 124. https://doi.org/10.3390/nu12010124.
Bonora E. Targher G, Alberiche M, et al. Diabetes Care 2000;23: 57.
Obesity: preventing and managing the global epidemic Report of a WHO Consultation, Geneva, 2000: 252 p.
Expert Panel of Detection, Evalution and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults. Executive Summary of the Third Report of The National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert (Adult treatment Panel III). JAMA 2001;285(19): 2486-2497.
Rocha J, Botelho J, Ksiezarek M, et al. Int J Systematic Evolution Microbiol 2020;7(3): 1522-1527.
O'Callaghan А, van Sinderen D. Front Microbiol 2016;7: 925.
Rittiphairoj T, Pongpirul K, Janchot K, et al. Adv Nutr 2021;12(3): 722-734.
Chiu HF, Fang CY, Shen YC, et al. Probiotics Antimicrob Proteins 2021;13(3): 624-632.
Gadelha CJMU, Bezerra AN. J Vasc Bras 2019;18: e20180124.
ISSN 
ISSN 
