МІКРО- І МАКРОЕЛЕМЕНТНИЙ ОБМІН У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ І ПРИ ЇЇ ПОЄДНАННІ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.01Ключові слова:
цукровий діабет 2 типу, неалкогольна жирова хвороба печінки, мікроелементи, макроелементи.Анотація
Мета — вивчити зміни концентрації цинку, магнію, заліза, кальцію, калію, натрію, міді, а також з'ясувати зв'язок між концентраціями біоелементів з показниками функціонального стану печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) і при її поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу в залежності від індексу маси тіла (ІМТ). Обстежено 75 пацієнтів з НАЖХП і при її поєднанні з ЦД 2 типу — з нормальною масою тіла і ожирінням, у віці від 46 до 69 років, в тому числі 36 чоловіків і 39 жінок, з тривалістю захворювання від 3 до 15 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Програма дослідження включала визначення загальноклінічних показників, визначення дисбалансу біоелементів, вуглеводів, білків, оцінку структурного і функціонального стану печінки.
Результати. Дослідження мікро- і макроелементного складу сироватки крові у всіх групах хворих показало достовірне зниження вмісту цинку, магнію, кальцію, заліза, калію і натрію, а також збільшення показника міді, особливо в групі хворих з підвищеним ІМТ.
Висновки. В результаті дослідження, було виявлено порушення мікро- складу сироватки крові у всіх групах хворих. Визначено достовірне зниження вмісту цинку, магнію, кальцію, заліза, калію і натрію, а також збільшення показника міді. Виявлено зв'язок між концентраціями мікро- та макроелементів із показниками функціонального стану печінки у хворих на НАЖХП і при її поєднанні з ЦД 2 типу в залежності від ІМТ. При поєднаному перебігу НАЖХП і ЦД 2 типу за наявності ожиріння зміни показників мікро- і макроелементного, вуглеводного і білкового обмінів та функціонального стану печінки були більш виражені.
Посилання
Afarideh M, Ghajar A, Noshad S, et al. Nutr Metab Cardiovasc Dis 2017;27(1): 93-95. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2016.09.008.
Aigner E, Weiss G, Datz C. World J Hepatol 2015; 7(2): 177-188.https://doi.org/10.4254/wjh.v7.i2.177.
Bril F, Cusi K. Diabetes Care 2017; 40(3): 419-430. https://doi.org/10.2337/dc16-1787.
Choi Y, Lee JE, Chang Y, et al. Br J Nutr 2016;116(8): 1447-1456. https://doi.org/10.1017/S0007114516003391.
Li W, Zhu X, Song Y, et al. Public Health Nutr 2018;21(11): 2088-2095. https://doi.org/10.1017/S1368980018000642.
Liang T, Zhang Q. Toxicol Lett 2015; 233: 114-124. https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2015.01.010.
Marreiro D, Cruz K, Morais J, et al. Antioxidants 2017;6(2): 24. https://doi.org/10.3390/antiox6020024.
Morrell A, Tallino S, Yu L, Burkhead JL. IUBMB Life 2017; 69(4): 263-270. https://doi.org/10.1002/iub.1613.
Portillo-Sanchez P, Bril F, Maximos M, et al. J Clin Endocrinol Metab 2015; 100(6): 2231-2238. https://doi.org/10.1210/jc.2015-1966.
Ranasinghe P, Pigera S. Daru 2015; 23: 44. https://doi.org/10.1186/s40199-015-0127-4.
ISSN 
ISSN 
