МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АНКЕТИ-ОПИТУВАЛЬНИКА ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ПЕРВИННОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗА
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2023.4.11Ключові слова:
первинний гіперпаратиреоз, гіперкальціємія, опортуністичний скрининг, анкетуванняАнотація
Мета дослідження. Розробка анкети-опитувальника для опортуністичного скринінгу первинного гіперпаратиреозу.
Матеріали та методи. У відділенні ендокринної хірургії ДУ «ІПЕП» було розроблено та апробовано анкету-опитувальник для ранньої діагностики захворювання. Групу дослідження склали 50 пацієнтів, які були прооперовані впродовж 2021-2023 років із встановленим діагнозом первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). Контрольну групу/групу порівняння складали 138 пацієнтів без ПГПТ, які звернулися за медичною допомогою у зв'язку з тиреоїдною патологією до клінічних підрозділів ДУ «ІПЕП».
Результати. Серед скарг у хворих із первинною патологією паращитоподібних залоз переважали: хронічний больовий синдром у верхніх та у нижніх кінцівках, наявність дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, зниження росту, когнітивні порушення, наявність артеріальної гіпертензії, задишки, сечокам’яної хвороби. Звертає на себе увагу наявність у певної частини осіб контрольної групи кожної з розглянутих скарг, що свідчить про неспецифічність такої симптоматики, але частота наявності деяких факторів була вірогідно більшою на тлі ПГПТ. До таких факторів увійшли ураження кісткової системи: хронічній біль в кінцівках, зменшення зросту; патологія обміну солей: сечокам’яна хвороба та подагра; судинні ускладнення: гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця.
Висновки. Симптоматика проявів первинного гіперпаратиреозу в цілому не є специфічною тільки для цієї патології, але більш патогномонічні є клінічні прояви з боку кісткової системи та сольового обміну. Перспективною виглядає розробка та впровадження організаційного алгоритму обстеження осіб з метою раннього виявлення патології.
Посилання
Minisola S, Arnold A, Belaya Z, et al. J Bone Mineral Res 2022;37(11): 2315-2329. https://doi.org/10.1002/jbmr.4665.
Karachentsev Y, Sazonov M, Khaziev V, et al. Int J Endocrinol 2021;17(5): 377–384. https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.5.2021.241515
Dubovyk V, Goncharova O, Dubivska S. Probl Endocrine Pathol 2021;78(4): 14-19. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.4.02.
Timmons JG, Manners R, Bailey M, et al. Hormones 2021;20: 587-589. https://doi.org/10.1007/s42000-021-00292-4.
Cheren'ko SM. Pervynnyj giperparatyreoz: osnovy patogenezu, diagnostyky ta hirurgichnogo likuvannja. 2011: 148 p. http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/75594/71129.
Cheren'ko SM. MJeZh. 2014;6(62): 174-181. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_6_24.
Bilezikian JP, et al. Nature Rev Dis Prim 2016;19(2): 16033. https://doi.org/10.1038/nrdp.2016.33.
Weber T, et al. Langenbecks Arch Surg 2021;406(3): 571-585. https://doi.org/10.1007/s00423-021-02173-1.
Hyperparathyroidism (primary): diagnosis, assessment and initial Management NICE guideline Published. 2019: 1-36. https:: www.nice.org. uk/guidance/ng132.
Ganesan C, Weia B, Thomas IC, et al. JAMA 2020;155(9): 861-868. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2020.2423.
Boyd CJ, Wood KD, Singh N, et al. Int Urol Nephrol 2020;52: 1651-1655. https://doi.org/10.1007/s11255-020-02476-0.
Zhu CY, Sturgeon C, Yeh MW. JAMA. 2020;323(12): 1186-1187. https://doi.org/10.1001/jama.2020.0538.
ISSN 
ISSN 
