ВПЛИВ КОРЕКЦІЇ МІКРОБІОМУ КИШКІВНИКА НА ГІПЕРАМОНІЄМІЮ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ

Надія Жердьова; Тетяна Фалалєєва; Олена Степура; Олена Бака; Юлія Швець; Юрій Пенчук; Ірина Костіцька; Світлана Мазій; Катерина Хорєвіна

doi:10.21856/j-PEP.2024.4.02

ВПЛИВ КОРЕКЦІЇ МІКРОБІОМУ КИШКІВНИКА НА ГІПЕРАМОНІЄМІЮ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ

Автор(и)

Жердьова Н. М. ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2716-8447
Фалалєєва Т. М. Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4415-9676
Степура О. А. ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2445-9927
Бака О. М. ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6512-2605
Швець Ю. В. Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6829-0820
Пенчук Ю. М. Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5646-7003
Костіцька І. О. Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4319-0986
Мазій С. І. ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5862-1251
Хорєвіна К. М. ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8842-7735

DOI:

https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.4.02

Ключові слова:

цукровий діабет, гіперамоніємія, кишкова мікробіота, пробіотики

Анотація

В статті наведено дані щодо стану кишкової мікробіоти у хворих із цукровим діабетом 2 типу та гіперамоніємією. Метою нашого дослідження було вивчити стан мікробіоти кишківника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з гіперамоніємією та оцінити вплив багатоштамного пробіотику на рівень аміаку.

Матеріали та методи. У дослідження було включено 25 пацієнтів, з них 18 осіб з гіперамоніємією (11 жінок та 7 чоловіків) та 7 без гіперамоніємії (7 жінок). Середній вік пацієнтів з гіперамоніємією становив 62,10 ± 1,80 роки, рівень HbA1c 7,06 ± 0,23 %, середній рівень аміаку – 43,64 ± 1,77 мкмоль/л. Для корекції кишкової мікробіоти пацієнти з гіперамоніємією отримували комплексний пробіотик (14 штамів, сумарно 2,0×10⁹ КУО пробіотичних мікроорганізмів) 2 рази на добу протягом 1 місяця.

Результати. Було встановлено, що у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з гіперамоніємією визначався дисбіоз кишківника зі зменшеною кількістю представників родів Lactobacillus та Bifidobacterium, та підвищеним вмістом бактерій родів Escherichia та Pseudomonas. Після проведеного лікування пробіотиком кількісна складова мікробіоти змінювалася, а саме, збільшувалася кількість Bifidobacterium spp., Lactobacillus spp., Escherichia coli, Enterococcus spp. та Bacteroides spp. і зменшувалася присутність бактерій з уреазною активністю, що призвело до вірогідно значущого зменшення рівня аміаку на 7,0 мкмоль/л та рівня глікемії натще на 1,33 ммоль/л.

Висновок. Додаткова терапія багатоштамними пробіотиками покращує стан мікробіоти кишківника у хворих на цукровий діабет 2 типу з гіперамоніємією, вірогідно знижуючи рівень аміаку та рівень глікемії натще.

Посилання

Tomic D, Shaw JE, Magliano DJ. Nat Rev Endocrinol 2022;18: 525-539. https://doi.org/10.1038/s41574-022-00690-7

Lin X, Xu Y, Pan X, et al. Sci Rep 2020;10: 14790. https://doi.org/10.1038/s41598-020-71908-9

Zherd'ova N, Stepura O, Iskanderova E, et al. Probl Endocrine Pathol 2022;79(1): 112-117. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.1.15

Upadhyay R, Bleck TP, Busl KM. Case Rep Med 2016;2016: 8512721. http://doi.org/10.1155/2016/8512721.

Olde Damink SW, Jalan R, Dejong CH. Metab Brain Dis 2009; 24(1): 169-181. http://doi.org/10.1007/s11011-008-9122-5.

Hyperammonemia in uncontrolled Type 2 Diabetes Mellitus. J Dental Med Sci 2016;15(10): 14-19 http://doi.org/10.9790/0853-1510031419

Ong JP, Aggarwal A, Krieger D, et al. Am J Med 2003;114(3): 188-193. http://doi.org/10.1016/s0002-9343(02)01477-8.

Tomson KL, et al. Med Hypotheses 2018;113: 91-97. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2018.02.010

Ageeva EA, Alekseenko SA. Gastrojenterologija 2017;16: 6-8.

Zhu R, Liu L, Zhang G, et al. Biosci Rep 2023;43(6): BSR20222524. http://doi.org/10.1042/BSR20222524.

Grahnemo L, Nethander M, Coward E, et al. Lancet Diabetes Endocrinol 2022;10: 481-483. http://doi.org/10.1016/S2213-8587(22)00113-9

Іrene Baroni, Diletta Fabrizi, Michela Luciani, et al. Clin Nutr 2024;43(4): 1041-1061. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2024.03.006.

Ceriello A, Prattichizzo F, Phillip M, et al. Lancet Diabetes Endocrinol 2022;10: 75-84. http://doi.org/10.1016/S2213-8587(21)00245-X

Alagiakrishnan K, Halverson T. World J Diabetes 2021;12: 1463-1478. http://doi.org/10.4239/wjd.v12.i9.1463.

AL-Ishaq RK, Samuel SM, Büsselberg D. Int J Mol Sci 2023;24: 8118. https://doi.org/10.3390/ijms24098118.

Cardinali N, Bauman C, Rodriguez Ayala F, Grau R. Clin Case Rep 2020;8(12): 3120-3125. http://doi.org/10.1002/ccr3.3354.

Gao Xiangyang, Wang Fei, Zhao Peng, et al. Peer J 2019;7: e7117. http://doi.org/10.7717/peerj.7117.

Caprara GL, Lovison O von A, Martins AF, et al. Eur J Pediatr 2024;183(2): 749-757. http://doi.org/10.1007/s00431-023-05341-1.

Mengfan Li, Lijiao Yang, Chenlu Mu, et al. Comput Struct Biotechnol J 2022;20: 2402-2414. http://doi.org/10.1016/j.csbj.2022.03.038.

Lun'ova GG. Klinichna biohimija, Kyi'v, 2013.

Iwona Konieczna, Paulina Żarnowiec, Marek Kwinkowski, et al. Curr Protein Pept Sci 2012;13(8): 789-806. http://doi.org/10.2174/138920312804871094.

Mauro Tiso, Alan N. Schechter. PLOS One 2015. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0119712.

Zhenxing Ren, Ling Zhao, Mingliang Zhao, et al. Cell Rep Med 2024;5(5): 101543. http://doi.org/10.1016/j.xcrm.2024.101543.

Maria Pilar Ballester1, Thomas H. Tranah, Lorenz Balcar, et al. J Hepatol 2023;79: 967-976. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2023.05.022.

Yan Yan Jin, Parul Singh, Hea-Jong Chung, Seong-Tschool Hong. Nutrients 2018;10: 564. http://doi.org/10.3390/nu10050564.

Diogo Dominguini, Dhébora M. Dall’igna, Lauro Nogueira, et al. An Acad Bras Cienc 2020;92(4): e20190925. http://doi.org/10.1590/0001-3765202020190925.

Zheng Zhou, Bao Sun, Dongsheng Yu, Chunsheng Zhu. Front Cell Infect Microbiol 2022;12: 834485. http://doi.org/10.3389/fcimb.2022.834485.

Lixiang Zhai, Jiayan Wu, Yan Y. Lam, et al. Int J Mol Sci 2021;22(23): 12846. http://doi.org/10.3390/ijms222312846.

Nathalie Michels, Semi Zouiouich, Bert Vanderbauwhede, et al. Obes Rev 2022;23(4): e13409. http://doi.org/10.1111/obr.13409.

Venema K, van Nuenen M, van den Heuvel E, et al. Microb Ecol Health Dis 2003;15: 94-105.

Cláudia Amorim, Sara C. Silvério, Beatriz B. Cardoso, et al. Carbohydrate Polymers 2019;229. http://doi.org/10.1016/j.carbpol.2019.115460.

Melanie K. Bothe, Annet JH Maathuis, Susann Bellmann, et al. Nutrients 2017;9: 767. http://doi.org/10.3390/nu9070767.

##submission.downloads##

Pdf UA

Опубліковано

2024-12-15

Як цитувати

Жердьова, Н., Фалалєєва, Т., Степура, О., Бака, О., Швець, Ю., Пенчук, Ю., … Хорєвіна, К. (2024). ВПЛИВ КОРЕКЦІЇ МІКРОБІОМУ КИШКІВНИКА НА ГІПЕРАМОНІЄМІЮ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ. Проблеми ендокринної патології, 81(4), 18–29. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.4.02