ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ КАРДІАЛЬНОЮ АВТОНОМНОЮ НЕЙРОПАТІЄЮ ТА ЕКСПРЕСІЄЮ ГЕНА МОЗКОВОГО НЕЙРОТРОФІЧНОГО ФАКТОРУ (BDNF) У ПАЦІЄНТІВ З ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.2.05Ключові слова:
цукровий діабет, нейротрофічний мозковий фактор, кардіальна автономна нейропатія, діабетична периферична полінейропатія, кардіовагальні тестиАнотація
Кардіальна автономна нейропатія (КАН) – фактор ризику серцево-судинної захворюваності і смертності у хворих на цукровий діабет (ЦД) та предіабет. Нейротрофічний мозковий фактор (BDNF) регулює нейрогенез.
Метою нашого дослідження було визначення частоти виявлення кардіальної автономної нейропатії та взаємозв’язку між наявністю даного ускладнення і рівнем експресії гену BDNF у пацієнтів з вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 52 хворих з вперше виявленим ЦД 2 типу (36 жінок і 16 чоловіків). Середній вік хворих становив 60,9±1,55 років, індекс маси тіла – 32,98±0,73 кг/м2, рівень систолічного артеріального тиску – 148,27±3,3 мм рт. ст., діастолічного артеріального тиску – 90,08±2,14 мм рт. ст., рівень глюкози натще – 8,72±0,36 ммоль/л, HbA1c – 7,77±0,18%, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації (рШКФ) – 78,98±2,19 мл/хв/1,73 м2 (дані представлені як середнє значення ± похибка середнього). Всім пацієнтам було проведено п’ять кардіовагальних тестів по D. Ewing з оцінкою варіативності серцевого ритму, дослідження діабетичної периферичної нейропатії (ДПН) за шкалою Торонто, а також визначення рівня експресії BDNF за допомогою полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі. Діагноз КАН встановлювали при 2 і більше патологічних пробах. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми SPSS, версія 25 для Windows.
Результати. Під час обстеження пацієнтів з вперше виявленим ЦД 2 типу КАН з 2 патологічними кардіовагальними тестами було виявлено у 50% хворих, 3 патологічні проби у – 34,6%. Легку ДПН за шкалою Торонто було виявлено у 28,8% пацієнтів, середньої тяжкості – у 19,2% та тяжку ДПН – у 19,2%. Нами виявлено зворотний кореляційний зв'язок між загальною сумою балів п'яти кардіовагальних тестів та рівнем експресії гену BDNF В (95% ДІ) -28,5 (-55,79/-1,21), р=0,01. Також виявлено зворотний кореляційний зв'язок між рівнем експресії гену BDNF та загальною оцінкою ДПН за шкалою Торонто В (95% ДІ) -0,007 (-0,013/-0,002), р=0,011.
Висновок. Нами досліджено зворотний взаємозв'язок між рівнем експресії гену BDNF та загальною сумою балів при оцінці п'яти кардіовагальних тестів по D. Ewing як «золотого стандарту» виявлення кардіальної автономної нейропатії, що свідчить про ймовірну роль впливу гену BDNF на розвиток та прогресування кардіальної автономної нейропатії у пацієнтів з вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу.
Посилання
International Diabetes Federation. Diabetes Atlas. 9th ed. 2021, available at: https://diabetesatlas.org/idfawp/resource-files/2021/07/IDF_Atlas_10th_Edition_2021.
International Diabetes Federation. Diabetes Atlas. 8th ed. 2019, available at: https://diabetesatlas.org/key-messages.html.
Selvarajah D, et al. Lancet Diabetes Endocrinol 2019; 7(12): 938-948. http://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30081-6.
Feldman E, et al. Nat Rew Dis Primers 2019;5(1): 42. http://doi.org/10.1038/s41572-019-0097-9.
Pafili K, Papanas N, Ziegler D. Angiology 2018;69(9): 752-754. http://doi.org/10.1177/0003319717751759.
Man'kovs'kyj B.N. Diabetychna polinejropatija: vid golovy do kinchykiv pal'civ. 2021, available at: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3758
Motatajana A, Maier S, Baiko Z, et al. BMC Neurol 2018;18(1): 126. http://doi.org/10.1186/s12883-018-1125-1.
Oros MM, Savyc'ka NO. Zdorov’ja Ukrai'ny 2018;15-16: 436-437.
Zakin E, Abrams R, Simpson D. Semin Neurol 2019;39(5): 560-569. http://doi.org/10.1055/s-0039-1688978.
Sergijenko VO. Zhurn NAMN Ukrai'ny 2015;21(2): 142-157.
Agashe S, Petak S. Methodist Debakey Cardiovascular J 2018;14(4): 251-256. http://doi.org/10.14797/mdcj-14-4-251.
Pop-Busui R, Boulton A, Feldman E, et al. Diabetes Care 2017;40(1): 136-154. http://doi.org/10.2337/dc16-2042.
Andersen ST, Witte DR, Fleischer J, et al. Diabetes Care 2018;4(12): 2586- 2594. http://doi.org/10.2337/dc18-1411.
Stepura OA, Shekera OG, Man'kovs'kyj BM. Probl Endokryn Patologii' 2019;2: 60-65. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.09
Dimova R, Tankova T, Groseva D, et al. J Diabetes Compl 2017;31(3): 537-543. http://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2016.11.002.
Ziegler D, Voss A, Rathmann W, et al. Diabetologia 2015;58: 1118-1128. http://doi.org/10.1007/s00125-015-3534-7.
Bax G, Bellavere F. Acta Diabetol 2019;56(5): 603. http://doi.org/10.1007/s00592-018-01281-7.
Breder IS, Sposito AC. Rev Assoc Med Bras 2019;65(1): 56-60. http://doi.org/10.1590/1806-9282.65.1.56.
Azoulay D, Abed S, Sfadi A, et al. Acta Diabetol 2020;57(7): 891-898. http://doi.org/10.1007/s00592-020-01508-6.
Fudalei E, et al. Ophtalmic Res 2021;64(3) : 345-355. http://doi.org/10.1159/000514441.
Mankovsky B, Zherdova N, Dalhuisen I, et al. Diabetic Med 2018;35(12): 1663-1670. http://doi.org/10.1111/dme.13800.
Zherdova NM, Stepura OA, Drevyc'ka TI, Kostic'ka IM. Probl Endokryn Patologii' 2023;2: 14-21. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2023.2.02.
Circulation 1996;93(5): 1043-1065, available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8598068/
Kakavand Hamidi A, Radfar M, Amoli MM. Pharmacol Rep 2018;70: 1-5. http://doi.org/10.1016/j.pharep.2017.04.017.
Yehya A, Altaany Z, Beni-Yonis O. Eur Rev Med Pharmocol Sci 2023;27(14): 6682-6690. http://doi.org/10.26355/eurrev_202307_33138.
Zhen YF, Liu XY, Li YK, et al. Psychosom Med 2019;81(6) : 488-494. http://doi.org/10.1097/PSY.0000000000000709.
Hu L, Qi S, Zhang K, Fu Q. Andrologia 2018;50(3). http://doi.org/10.1111/and.12924.
ISSN 
ISSN 
