ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БЕТА-БЛОКАТОРІВ У ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ І СИНДРОМОМ НИЗЬКОГО ТРИЙОДТИРОНИНУ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ КОРОНАВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ (огляд літератури та власні дані)
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2024.4.09Ключові слова:
бета-адреноблокатор, серцева недостатність, синдром низького трийодтироніну, лікування, оглядАнотація
Дана робота присвячена дослідженню особливостей застосування β-адреноблокаторів (БАБ) у разі поєднання хронічної серцевої недостатності (ХСН) з синдром низького трийодтироніну (СНТ) та перенесеною коронавірусною інфекцією, яка чинить значний вплив на стан серцево-судинної системи. Різке зростання смертності в період пандемії COVID-19 показало, що серцева недостатність є фактором несприятливого прогнозу у пацієнтів з COVID-19. Також ризик смерті пацієнтів із COVID-19 та низьким рівнем трийодтироніну вільного (Т3в) на 33% вищий порівняно з особами з нормальним рівнем Т3в. У понад 25% хворих з COVID-19 діагностували СНТ. СНТ можна вважати індикатором несприятливого прогнозу в пацієнтів із ХСН. З метою виявлення залежності ризику повторних госпіталізацій пацієнтів з ХСН зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) від тривалості титрування дози бісопрололу до 5 мг на добу був проведений ROC-аналіз. Встановлено, що частота повторних госпіталізацій в групі пацієнтів з ХСН без СНТ є очікувано вищою при дозі бісопролола 1,25-5,0 мг порівняно з дозою БАБ понад 5 мг. Також застосування бісопролола в добовій дозі >5 мг у пацієнтів зі зниженою ФВЛШ та супутнім СНТ не сприяє покращенню перебігу ХСН, не призводить до зниження частоти повторних госпіталізацій у зв`язку з підвищенням ризику декомпенсації ХСН. Тобто, ефект застосування бісопролола при СНТ зворотній: ризик повторних госпіталізацій зростає при підвищенні добової дози БАБ понад 5 мг, при цьому відзначається подальше зниження рівня Т3в у сироватці. Імовірно, пацієнтам з ХСН на тлі СНТ недоцільно титрувати дозу бісопролола вище 5 мг і тривалість титрування не повинна бути меншою 63 днів. Проведено літературний пошук з використанням баз даних Web of Science, Scopus, The Cochrane Library, MedLine, EMBASE, Global Health та ін.
Посилання
Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, et al. J Am Coll Cardiol 2022. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.12.012.
McDonagh TA, Metra M, Adamo M, et al. European Heart Journal 2021;42: 3599-3726. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab670.
McDonald M, Virani S, Chan M, et al. Can J Cardiol 2021;37(4): 531-546. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2021.01.017
Ankeet S. Bhatt, MD, et al. J Am Coll Cardiol 2017;69: 2542-2550. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.03.563.
Halliday BP, Wassall R, Lota AS, et al. Lancet 2019;393: 61-73. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32484-X.
Kotecha D, Flather MD, Altman DG, et al. J Am Coll Cardiol 2017;69: 2885-2896. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.04.001.
Lisco G, Tullio AD, Iacoviello M, Triggiani V. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets 2020;20(5): 646-653. https://doi.org/10.2174/187153031966619111911295.
Zhao Y, Wang W, Zhang K, Tang Y. Front Endocrinol 2021. https://doi.org/10.3389/fendo.2021.571765.
Iervasi G, Nicolini G. Intern Emerg Med 2013;8(1): 1-4. https://doi.org/10.1007/s11739-013-0911-4.
Danzi S, Klein I. Endocrinol Metab Clin North Am 2014;43: 517-528. https://doi.org/10.1016/j.ecl.2014.02.005.
Passino C, Pingitore A, Landi P, et al. J Card Fail 2009;15: 35-40. https://doi.org/ 10.1016/j.cardfail.2008.08.008
Liang C, Zhang W, Li S, Qin G. Med Clin (Barc) 2021;156(11): 547-554. https://doi.org/10.1016/j.medcli.2020.12.017.
Evans PC, Rainger GE, Mason JC, et al. Cardiovasc Res 2020;116(14): 2177-2184. https://doi.org/10.1093/cvr/cvaa230.
Vasanthakumar N. Med Hypotheses 2020;142: 109809. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109809.
Butler J, Young JB, Abraham WT, et al. J Am Coll Cardio 2006;47(12): 2462. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.03.030.
Jondeau G, Neuder Y, Eicher JC, et al. Eur Heart J 2009;30(18): 2186-2192. https://doi.org/ 10.1016/j.jacc.2006.03.030
Orso F, Baldasseroni S, Fabbri G, et al. Eur J Heart Fail 2009;11(1): 77-84. https://doi.org/ 10.1016/j.jacc.2006.03.030.
Llamas M, Garo ML, Giovanella L. Clin Chem Lab Med 2021;59(12): 1906-1913. https://doi.org/10.1515/cclm-2021-0805.
Chen Y, Li X, Dai Y, Zhang J. Front Endocrinol 2022;12: 779692. https://doi.org/10.3389/fendo.2021.779692
Pyvovar SM, Rudyk YS, Lozyk TV, et al. Zaporozhye Med J 2019;(4): 437-443.
Pyvovar SM. Optimisation of prognosis of the clinical outcome and effectiveness of heart failure treatment in patients with coronary artery disease with concomitant thyroid pathology, Kharkiv, 2021: 383 p.
Porzionato A, Emmi A, Barbon S, et al. FEBS J 2020;287(17): 3681-3688. https://doi.org/10.1111/febs.15481.
Montazersaheb S, Hosseiniyan Khatibi SM, Hejazi MS, et al. Virol J 2022;19:9 2. https://doi.org/10.1186/s12985-022-01814-1
Liu Y, Zhang C, Huang F, et al. Natl Sci Rev 2020;7: 1003-1011. https://doi.org/10.1093/nsr/nwaa037.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Проблеми ендокринної патології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
ISSN 
