СИНДРОМ ПОЛІОРГАННОЇ ДИСФУНКЦІЇ ТА ЕНДОКРИННА СИСТЕМА У ЧОЛОВІКІВ КОМБАТАНТІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Анотація

Обмежена можливість забезпечення своєчасної евакуації з поля бою та надання відповідного лікування призводить до розвитку інфекцій, сепсису, синдрому поліорганної дисфункції (СПОД) і високої смертності серед комбатантів. Синдром поліорганної дисфункції — це стан, коли дві або більше систем організму не функціонують належним чином, але все ще працюють. Як наслідок, підвищується тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії і, у важких умовах, зростає смертність (27%–100%).

Основними причинами СПОД є масивні пошкодження тканин, тривале запалення, активація імунної системи, а також недостатній контроль за болем і інфекційними ускладненнями на етапах лікування комбатантів з важкими вогнепальними чи вибуховими травмами. Психологічний і фізіологічний стрес, посттравматичний стресовий розлад і гострі стресові реакції також впливають на гормональний статус і загальний стан організму, що уповільнює процеси загоєння. Точний патологічний механізм СПОД є складним і залишається невивченим. Після поранення, отриманого внаслідок бойових дій, розвивається гіперзапальна реакція, яка називається синдромом системної запальної відповіді, і реакція пригнічення імунітету, яка називається синдромом компенсаторної протизапальної відповіді. Після закінчення прозапальної та протизапальної відповіді настає період відновлення, зазвичай від кількох днів до тижнів, що дозволяє повернутися до гомеостазу та вижити після травми. Однак у певного відсотка травмованих пацієнтів прозапальні та/або протизапальні реакції ніколи не зникають, що призводить до періоду хронічного критичного захворювання, яке називається стійким запально-імуносупресивним та катаболічним синдромом. Це трапляється у пацієнтів, які перебувають у критичному стані більше 14 днів із значною лімфопенією та хронічним запаленням. Воно може зберігатися протягом місяців і призводити до ризику розвитку пізніх СПОД та вторинних інфекцій з подальшою захворюваністю та пізньою смертю. Аномальні імунні відповіді у вигляді локального або системного запалення можуть спровокувати дисфункцію однієї або кількох систем органів: серцеву недостатність, гостре ураження нирок, порушення ендокринної функції, яке проявляється підвищенням рівню кортизолу крові, гіперкальціємією, підгострим тиреоїдитом, «тиреоїдним штормом», мікседемною комою, порушенням вуглеводного обміну та секреції статевих гомонів. Ці патологічні стани потребують ретельної діагностики та належного інтенсивного лікування, оскільки ускладнення є руйнівними та можуть призвести до летального результату.