ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ КАРТИНИ ПСИХОЕНДОКРИННОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ ГОРМОНІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.12Ключові слова:
захворювання щитоподібної залози, гіпотиреоз, гіпертиреоз, психоендокринний синдром, ендокринологія, психологіяАнотація
На основі результатів обстеження 200 хворих Українського науково-практичного центру ендо- кринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України з порушеннями обміну гормонів щитоподібної залози у станах декомпенсації ендокринної патології: 100 хворих — з гіпотиреозом та 100 хворих — з гіпертиреозом, проведено комплексну оцінку клініко-психопатологічного наповнення наявних психоендокринних порушень. Типологізовано та надано клінічну характеристику психоендокринного синдрому у даної категорії хворих. Структурні компоненти клініко-психопатоло- гічних особливостей досліджуваного синдрому були наступними: при гіпотиреозі — патоафективний компонент був представлений гіпотимією з афектом туги та/або з дратівливістю та сенситивністю, патоконативний компонент був представлений гіпобулією та активним негативізмом, патоасоціатив- ний компонент представлений надцінними ідеями з паранояльною фабулою; при гіпертиреозі — патоафективний компонент був представлений дратівливістю, емоційною лабільністю та тривогою, пато- конативний компонент був представлений агресією та імпульсивністю, патоасоціативний компонент представлений надцінними ідеями з фабулою конфронтацією. Встановлено виражені нозозалежні клініко-психологічні відмінності у хворих груп дослідження у станах декомпенсації ендокринних по- рушень. Встановлено вплив основних компонентів психоендокринного синдрому на характер внутріш- ньосімейного міжособистісного реагування у хворих на гіпо- та гіпертиреоз.
Посилання
Kiriljuk ML. Redkie sluchai jendokrinnoj patologii:monografija, Chernovcy, 2012: 280 p.
Zhabenko OJu. Arhiv Psyhiatrii’ 2012; 18(2): 64-67.
Aulinas A, Webb SM. Exp Rev Pharmacoeconomics Outcomes Res 2014; 14(6): 873-888. doi: http://doi.org/10.1586/14737167.2014.963559.
Chugunov VV, Tkachenko OV, Danilevs’ka NV. Zaporiz Med Zhurn 2017; 19(2): 195-199.
Bunevicius R, Prange AJ. Curr Opin Psychiatry 2010; 23: 363-368. doi: http://doi.org/10.1097/YCO.0b013e3283387b50.
Brandt F, Thvilum M, Almind D, et al. Eur J Endocrinol 2013; 170: 341-348. doi: http://doi.org/10.1530/EJE-13-0708.
Chugunov VV. Psihoterapevticheskij diagnoz, Har’kov, 2014/2015: 536 p.
Garg A. Vanderpump MP. Br Med Bull 2013; 107(1): 101-116. doi: http://doi.org/10.1093/bmb/ldt024.
Markova MV, Fedak BS, Varibrus OV, et al. Probl Endokryn Patologii’ 2019; 3: 42-51. doi: http://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.3.06.
Sinicyna JuV, et al. Profilakticheskaja i klinicheskaja medicina 2013; 4: 82-87.
Mozerov SA, Jerkenova LD. Bjul med Internet-konf 2011; 1(7): 29-31.
Bauer M. Glenn T. Pilhatsch M, et al. Bipolar Dis 2014;16(1): 58-71. doi: http://doi.org/10.1111/bdi.12150.
Gassenmaier C, Schittenhelm J, Selo N, et al. Deutsche Medizinische Wochenschrift 2014; 139(50): 26-30. doi:
http://doi.org/10.1055/s-0034-1387424.
Demartini B, Masu A, Scarone S, et al. Panminerva Med 2010; 52(4): 277-282.
Benseñor IM, Nunes MA, Santos IS, et al. Clin Endocrinol 2016; 84(2): 250-256. doi: http://doi.org/10.1111/cen.12719.
Beydoun MA, Beydoun HA, Kitner-Triolo MH, et al. J Clin Endocrinol Metab 2013; 98: 3470-3481. doi:
http://doi.org/10.1210/jc.2013-1813.
Bocchetta A, Traccis F, Mosca E. Int J Bipolar Dis 2016;4(1): 5. doi: http://doi.org/10.1186/s40345-016-0046-4.
Smith CD, Grondin R, LeMaster W, et al. Thyroid 2015;25: 28-36. doi: http://doi.org/10.1089/thy.2014.0371.
ISSN 
ISSN 
