ВПЛИВ МОДИФІКАЦІЇ ЖИТТЯ НА ПРОЗАПАЛЬНИЙ СТАН ПРИ ОЖИРІННІ З СУПУТНЬОЮ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.10Ключові слова:
ожиріння, неалкогольна хвороба печінки, C-реактивний білок, інтерлейкіну-6, активна модифікація способу життяАнотація
Резюме. Метою цього дослідження було оцінити вплив втрати ваги внаслідок модифікації способу життя як частини лікування ожиріння на запальний стан у пацієнтів із ожирінням та супутньою НАЖХП. Методи та матеріали. У дослідженні брали участь 53 пацієнти з ожирінням та супутньою НАЖХП (Група ІІ) та 52 пацієнти з НАЖХП як група порівняння (Група І). Контрольну групу складали 23 здорових добровольця. Всім хворим було виміряно концентрацію C-реактивного білку у сироватці крові, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та ІЛ-15. Пацієнтів рандомізували в групи спостереження, які отримували лише загальні рекомендації (Групи ІА та ІІА) та активну модифікацію способу життя (АМС) протягом 24 тижнів (Групи ІВ та ІІВ). Результати. Результати нашого дослідження показали, що у пацієнтів із ожирінням та НАЖХП спостерігаються статистично значущі зміни в метаболічному та прозапальному стані. Крім того, ми виявили, що після 24 тижнів спостереження у пацієнтів з групою ІА вміст СРБ, як правило, зменшувався на 25,00 [–2,63; 44,14]%, що не досягло статистичної значущості (р > 0,05). Однак у пацієнтів із групи IB, які отримували АМС, рівень СРБ знизився на 32,79 [19,05; 53,57]%, тобто досягла статистичної значущості (р < 0,05). Відповідні зміни спостерігались у групі пацієнтів із ожирінням та супутніми НАЖХП (ІІ група). У пацієнтів ІІА групи рівень СРБ знизився лише на 10,58 [–3,96; 23,13]% (р > 0,05), але група IIB продемонструвала статистично значуще зниження СРБ на 68,90 [17,18; 89,21]% (р < 0,05). Дослідження на рівні ІЛ-6 визначило зменшення на 11,49[–19,91; 24,69]% (р > 0,05) після 24-тижневого спостереження в групі ІА та в групі ІІА на 14,34[–22,10; 22,28]% (р > 0,05). У сусідньому положенні групи AМС виявили статистично значуще зниження ІЛ-6 у групі IB на 26,84 [19,28; 37,15]% (р < 0,05), а в групі ІІБ — на 37,50 [18,81; 55,40]% (р < 0,05). Після 24-тижневого спостереження ІЛ-15 незначно зменшився в групі ІА на 1,44 [–0,42; 3,22]% (р > 0,05), а в групі ІІА — на 2,25 [–0,53; 9,49]% 82 Проблеми ендокринної патології №4, 2020 Клінічна ендокринологія (р > 0,05). Однак у пацієнтів, які отримували АМС, продемонстровано значне зниження рівня ІЛ-15 у групі ІБ на 2,47 [1,23; 7,25]% (р < 0,05), а в ІІБ групі на 37,32 [33,41; 40,61]% (р < 0,05). Висновки. Втрата ваги, пов’язана з активною модифікацією образа життя, позитивно впливає на клінічний перебіг як ожиріння, так і НАЖХП, включаючи пригнічення системного запалення за рахунок зниження рівня прозапальних цитокінів, тобто має імунокорегуючий ефект; і є патогенетично доведеним лікуванням ожиріння та НАЖХП.
Посилання
Hales CM, Fryar D, Carroll MD, et al. JAMA 2018; 319:2419-2429.
Inoue Y, Qin B, Poti J, et al. Curr Obes Rep 2018; 7:276-288.
Agrawal S, Agrawal PK. Int J Med Public Health 2016;6: 73-83.
Longo M, Zatterale F, Naderi J, et al. Int J Mol Sci 2019; 20.
Wharton S, Lau DCW, Vallis M, et al. Canadian Med Assoc J 2020; 192: E875-E891.
Mitra S, De A, Chowdhury A. Transl Gastroenterol Hepatol 2020; 5: 16.
Wong MCS, Huang JLW, George J, et al. Nat Rev Gastroenterol Hepatol 2019; 16: 57-73.
Godoy-Matos AF, Silva Júnior WS, Valerio CM. Diabetol Metab Syndr 2020; 12: 60.
Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D, et al. Hepatology 2016; 64: 73-84.
Pallayova M, Taheri S. Clin Obes 2014; 4: 243-53.
Perumpail BJ, Khan MA, Yoo ER, et al. World J Gastroentertol 2017; 23: 8263-8276.
Pasquali R, Casanueva F, Haluzik M, et al. Eur J Endocrinol 2020; 182: G1-G32.
EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol 2016; 64: 1388-1340.
Divella R, Mazzocca A, Daniele A, et al. Int J Biol Sci 2019; 15: 610-616.
Bianchi VE. Clin Nutr ESPEN 2018; 28: 21-35.
Cantero I, Abete I, Babio N, et al. Clin Nutr 2018; 37: 1736-1743.
Tyrovolas S, Panagiotakos DB, Georgousopoulou EN, et al.Therap Adv Gastroenterol 2019; 12: 1756284819858039.
Yumuk V, Tsigos C, Fried M, et al. Obes Facts 2015; 8: 402-424.
Marchesini G. J Hepatol 2016; 64: 1388-1402.

ISSN
ISSN 






