ВПЛИВ ВІТАМІНУ D3, ЗАСТОСОВАНОГО САМОСТІЙНО, В КОМБІНАЦІЇ АБО У ВИГЛЯДІ ФАРМКОМПОЗИЦІЇ З ПРОСТАТОКОРЕКТОРОМ, НА РІВЕНЬ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ ЩУРІВ ІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ПРОСТАТИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.2.12Ключові слова:
вітамін D, експериментальний простатит, рівень статевих гормонів, концентрація фруктози в сім'яних пухирцяхАнотація
Вітамін D є необхідним для адекватної продукції стероїдних гормонів та повноцінного сперматогенезу. Його недостатність сприяє розвитку андрогенодефіциту та патоспермії, що може привести до гіпофертильності. Це наводить на думку про можливість використання вітаміну при лікуванні репродуктопатій чоловіків. Однак для цього необхідне експериментальне обґрунтування застосування вітаміну D на моделях, які відображають найбільш розповсюджені варіанти безпліддя. Гіпофертильність чоловіків із простатитом є однією з провідних причин безпліддя.
Мета: вивчення застосування вітаміну D (самостійно або у комплексних схемах) для корекції рівнів статевих гормонів і концентрації фруктози у самців щурів із експериментальним простатитом.
Матеріали та методи. На статевоактивних щурах популяції Вістар із експериментальним простатитом, який викликали шляхом кріотравмування вентральної частини передміхурової залози, проводили корекцію захворювання за допомогою вітаміну D3 в якості монотерапії або разом із простатопротектором Простатиленом (при застосуванні різними шляхами) перорально або у вигляді ректальної фармкомпозиції. Визначали масу сім'яних пухирців та концентрацію в них фруктози та рівень статевих гормонів у сироватці крові.
Результати. При експериментальному холодовому простатиті спостерігається гіпотестостеронемія та зниження співвідношення тестостерон/естрадіол у сироватці крові самців щурів, в сім´яних пухирцях майже в три рази падає концентрація фруктози. Застосування для корекції Простатилену самостійно або у комбінації з вітаміном D3 незалежно від шляхів введення нормалізує андрогенний стан (підвищення вмісту загального тестостерону в сироватці крові) та фруктози в сім’яних пухирцях та не впливає на вміст естрадіолу. Самостійне застосування вітаміну D3 при моделюванні експериментального простатиту не призводить до відновлення секреції чоловічого статевого гормону, але сприяє посиленню реалізації його дії на сім'яні пухирці. Про це свідчить зростання концентрації маси сім'яних пухирців та концентрації фруктози в них.
Висновки. Введення вітаміну D разом із Простатиленом в комплексних схемах лікування простатиту є доцільним, так як має позитивну дію на андрогенну насиченість організму, покращує параметри концентрації фруктози у сім'яних пухирцях, що може сприяти покращенню сперматогенезу та запліднювальних властивостей сім'яної рідини.
Посилання
Povoroznjuk VV, Balac'ka NI. Reproduktivnaja Jendokrinologija 2013;5(13): 7-13.
Tatarchuk TF, Bulavenko OV, KapshukI M, Tarnopol's'ka VO. Ukr Med Chasopys 2015;5: 56-61.
Cito G, Cocci A, Micelli E, et al. World J Mens Health 2020;38(2): 164-177.
Sood S, Reghunandanan R, Reghunandanan V, et al. Ann Nutr Metab 1995;39(2): 95-98.
Holt R, Mortensen LJ, Poulsen KH, et al. J Steroid Biochem Mol Biol 2020;199: 105589.
Canguven O, Talib RA, Ansari EL, et al. Aging Male 2017;20(1): 9-16.
Deng XL, Li YM, Yang XY, et al. Zhonghua Nan Ke Xue 2014;20(12): 1082-1085.
Ravshanov TB, Zajchenko GV, Mishhenko OJ, Zajchenko VS. Aktual'ni pytannja biologii' ta medycyny: materialy XIV Mizhregional'noi' nauk. konf., Starobil's'k, 2017: 133-135.
Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. J Clin Endocrinol Metab 2011;96(7): 1911-1930.
Patent № 145632 Ukrai'na. Gel' rektal'nyj dlja korekcii' prostatytu ta vidnovlennja funkcii' peredmihurovoi' zalozy.
Bokunjaeva NI. Vydelenija polovyh organov. Spravochnik po klinicheskim laboratornym metodam; pod red. EA. Kost, Moskva, 1975: 331-340.
Atramentova LO, Utevskaja OM. Statisticheskie metody v biologii, Har'kov, 2007: 288 p.
Havynson VH. Zdorov’ja Ukrai'ny. Urologija 2016;3(7): 22-23.
Hofer D, Munzker J, Schwetz V, et al. J Clin Endocrinol Metab 2014;99(10): 3766-3773.
Huang Y, Jin H, Chen J, et al. Anim Reprod Sci 2015;158: 109-114.
Pilz S, Frisch S, Koertke H, et al. Horm Metab Res 2011;43(3): 223-225.
Saha S, Goswami R, Ramakrishnan L, et al. Clin Endocrinol (Oxf) 2018;88(2): 217-226.
Lerchbaum E, Trummer C, Theiler-Schwetz V, et al. Eur J N utr 2018;20: 812-820.
Ross AC, Taylor CL, Yaktine AL, et al. Dietary reference intakes for calcium and vitamin D, Washington, 2010: 482 p.
Ramzan F, Khan MA, Ramzan MH. Endocrine 2014;45(1): 144-147.
Ramli NS, Giribabu N, Muniandy S, Salleh N. Theriogenology 2016;85(2): 238-246.
Malsawmhriatzuala J, Guruswami G, Vikas KR. Sci Rep 2019;9(1): 14103.
ISSN 
ISSN 
